Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Eliwu abakisaki lisusu:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
« Yokela ngai nanu moke, nalingi koteya yo, nazali na makambo mingi mosusu ya koloba na tina na Nzambe.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Tala, nazali kozwa mosika boyebi na ngai mpo na kobundela mpe kolongisa Mokeli na ngai.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Yeba malamu ete maloba na ngai ezali ya lokuta te, ezali moto na boyebi ya solo nde azali pene na yo.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Tala monene ya Nzambe! Kasi atiolaka na Ye bato te, nguya na Ye emonanaka na nzela ya mikano na Ye ya makasi. Azali na nguya, mpe mikano na Ye ebongwanaka te.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Atikaka moto mabe te kozala na bomoi, alongisaka banyokolami,
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
alongolaka miso na Ye te likolo ya bayengebene, avandisaka bango na kiti ya bokonzi elongo na bakonzi mpe atombolaka bango mpo na libela.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Kasi soki bato bakangami na minyololo to na basinga ya minyoko,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
atalisaka bango mabe oyo basali, mpe masumu oyo basalaka mpo na lolendo na bango.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Afungolaka bango matoyi mpo na kokebisa bango mpe atindaka bango kotika mabe.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Soki batosi mpe basaleli Ye, bakolekisa mikolo na bango oyo etikali na bomengo, mpe mibu na bango na esengo.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Kasi soki batosi Ye te, bakokufa na mopanga mpe bakosila mpo na kozanga boyebi.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Bato oyo bayebi Nzambe te mpe mitema na bango etondisami na kanda, babelelaka Nzambe te tango akangaka bango minyololo.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Bakufaka na bolenge, basukisaka bomoi na bango kati na mibali oyo bamipesaka na kindumba ya bule.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Kasi bato oyo bazali konyokwama, akangolaka bango na nzela ya minyoko na bango, afungolaka bango matoyi na nzela ya pasi.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Yo mpe, Nzambe alekisi yo na nzela ya nkaka mpe ya pasi mpo na kovandisa yo na esika ya pole, esika oyo ezangi mitungisi; akotondisa mesa na yo na biloko ya kitoko.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Kasi soki sik’oyo ozali kosala lokola moto mabe, etumbu mpe kosambisama ekokweyela yo.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Tika ete elakeli mabe oyo etelemeli yo etinda yo te na kotomboka! Boni, okoki kopesa kanyaka na bato ebele? Kasi kopengwa te!
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Boni, bozwi na yo ezali solo na motuya mpo na kokangola yo? Ezala mabanga na yo ya wolo to makasi na yo nyonso, boni, ekokoka solo kokangola yo?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Kozala na posa te ya butu oyo elongolaka bato kati na bandako na bango.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Mibatela ete okweya na mabe te, pamba te osepeli na mabe koleka minyoko.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Tala, Nzambe azali Mokonzi ya nguya na Ye, nani ateyaka koleka Ye?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Nani akengelaka etamboli na Ye? Nani akoki koloba na Ye: ‹ Ozali kosala mabe? ›
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Kanisa kokumisa misala na Ye, misala oyo bato bazali kokumisa na banzembo.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Bato nyonso bamonaka yango, batalaka yango na mosika.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Tala ndenge nini Nzambe azali monene! Tososolaka yango te. Moto moko te akoki kotanga motango ya mibu na Ye.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Abendaka mayi epai na Ye, na mapata; akomisaka yango mvula, mvula oyo enokaka mpe etondisaka bibale.
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Mapata ekweyisaka yango, mpe enokisaka yango likolo na ebele ya bato.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Nani akoki kososola ndenge Nzambe apanzaka mapata mpe ndenge bakake ebimaka wuta na ndako na Ye?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Tala ndenge abetisaka bakake likolo ya bato mpe atondisaka mozindo ya ebale monene.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Na nzela ya biloko oyo nyonso, Nzambe asambisaka bikolo mpe apesaka bilei ebele.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Atondisaka maboko na Ye mibale na mikalikali, akotinda yango na esika oyo Ye aponi.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Makelele ya bakake epesaka sango ya koya na Ye, ata kutu bibwele esosolaka koya na Ye.
