Йов 36
1 І далі Елігу казав:
És folytatá Elihu, és monda:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Várj még egy kevéssé, majd felvilágosítlak, mert az Istenért még van mit mondanom.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Tudásomat messzünnen veszem, és az én teremtőmnek igazat adok.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Mert az én beszédem bizonyára nem hazugság; tökéletes tudású ember áll melletted.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Ímé, az Isten hatalmas, még sem vet meg semmit; hatalmas az ő lelkének ereje.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Nem tartja meg a gonosznak életét, de a szegénynek igaz törvényt teszen.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Nem veszi le az igazról szemeit, sőt a királyok mellé, a trónba ülteti őket örökre, hogy felmagasztaltassanak.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
És ha békókba veretnek, és fogva tartatnak a nyomorúság kötelein:
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Tudtokra adja cselekedetöket, és vétkeiket, hogyha elhatalmaztak rajtok.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Megnyitja füleiket a feddőzésnek és megparancsolja, hogy a vétekből megtérjenek:
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Ha engednek és szolgálnak néki, napjaikat jóban végzik el, és az ő esztendeiket gyönyörűségekben.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Ha pedig nem engednek, fegyverrel veretnek által, és tudatlanságban múlnak ki.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
De az álnok szívűek haragot táplálnak, nem kiáltanak, mikor megkötözi őket.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Azért ifjúságukban hal meg az ő lelkök, és életök a paráznákéhoz hasonló.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
A nyomorultat megszabadítja az ő nyomorúságától, és a szorongattatással megnyitja fülöket.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Téged is kiszabadítana az ínség torkából tág mezőre, a hol nincs szorultság, és asztalod étke kövérséggel lenne rakva;
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
De ha gonosz ítélettel vagy tele, úgy utolérnek az ítélet és igazság.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Csakhogy a harag ne ragadjon téged csúfkodásra, és a nagy váltságdíj se tántorítson el.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Ad-é valamit a te gazdagságodra? Sem aranyra, sem semmiféle erőfeszítésre!
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Ne kívánjad az éjszakát, a mely népeket mozdít ki helyökből.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Vigyázz! ne pártolj a bűnhöz, noha azt a nyomorúságnál jobban szereted.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Ímé, mily fenséges az Isten az ő erejében; kicsoda az, a ki úgy tanítson, mint ő?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Kicsoda szabta meg az ő útjait, vagy ki mondhatja azt: Igazságtalanságot cselekedtél?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Legyen rá gondod, hogy magasztaljad az ő cselekedetét, a melyről énekelnek az emberek!
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Minden ember azt szemléli; a halandó távolról is látja.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Ímé, az Isten fenséges, mi nem ismerhetjük őt! esztendeinek száma sem nyomozható ki.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Hogyha magához szívja a vízcseppeket, ködéből mint eső cseperegnek alá,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
A melyet a fellegek özönnel öntenek, és hullatnak le temérdek emberre.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
De sőt értheti-é valaki a felhő szétoszlását, az ő sátorának zúgását?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Ímé, szétterjeszti magára az ő világosságát, és ráborítja a tengernek gyökereit.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Mert ezek által ítéli meg a népeket, ád eledelt bőségesen.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Kezeit elborítja villámlással, és kirendeli a lázadó ellen.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Az ő dörgése ad hírt felőle, mint a barom a közeledő viharról.
