Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu fuhr nun weiter fort:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
"Ein wenig warte noch, daß ich dich unterweise! Denn noch spricht manches auch für Gott.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Ich muß nur meinen Vortrag weiter ausdehnen; doch werde ich mein Tun rechtfertigen.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Denn nimmer sollen meine Worte dich enttäuschen, die ich an dich, Rechthaber, richte.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Sieh, Gott ist fest und widerspricht sich nicht; er ist durchaus von festem Sinn.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Er schenkt dem Frevler nicht das Leben; dem Armen aber gibt er Recht.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Von Frommen zieht er nicht die Augen ab; sogar mit Königen läßt er auf dem Thron sie sitzen, in Pracht und Herrlichkeit, und werden sie dann stolz,
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
so legt man sie in Ketten, und sie werden so gefesselt in des Elends Stricken.
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Dann hält er ihnen vor ihr Treiben, ihre Sünden, daß sie stolz geworden.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Und so tut er ihr Ohr der Warnung auf und heißt sie umkehren von Sünden.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Gehorchen sie in Unterwürfigkeit, dann fließen ihre Tage in Glückseligkeit, in Wonne ihre Jahre hin.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Doch wenn sie nicht gehorchen, rennen sie ins Dunkle und sie sterben in Verblendung.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Ruchlose Leute aber wecken Zorn und rufen nicht um Hilfe, wenn er sie fesselt.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Hin stirbt so in der Jugendfrische ihre Seele, ihr Leben in der Vollkraft.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
In seinem Elend rettet er den Armen, dieweil er in der Not ihr Ohr eröffnet.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Er lockt auch dich aus der Bedrängnis Rachen. An ihre Stelle träte Freiheit, unbeengt, und deines Tisches Schüssel würde voll von Fett.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Bist du von frevelhaftem Urteil aber voll, dann trifft auch dich gerechtes Urteil.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Denn Zorn verführe dich nicht zu dem Übermaße, der Streit um Lösung soll dich nicht verleiten.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Wird's dein Geschrei in Ordnung bringen? Unnötig sind ja all die Kraftanstrengungen.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Nicht wünsche dir die Nacht herbei! An ihre Stelle treten Unruhen.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Nimm dich in acht und kehre nimmer dich dem Frevel zu! Du hast dazu mehr Lust als zu dem Leiden.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Sieh, Gott ist groß in seiner Macht. Wer ist ein Lehrer gleich wie er?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Wer stellt ihn über seinen Weg zur Rede? Wer sagt nur: 'Du hast schlecht gehandelt'?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Bedenk, daß du sein Tun des Irrtums zeihst, das andere in Lobliedern besingen!
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Und alle Menschen haben ihre Lust daran; die Sterblichen betrachten es seit fernsten Zeiten.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Sieh, Gott ist alt, weit über unsere Begriffe, und unerforschlich seiner Jahre Zahl.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Er zählt die Wassertropfen ab, daß sie in seinen Nebel hin als Regen sickern,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
den Wolken rieseln lassen, auf viele Menschen niederträufelnd.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Wer vollends hätte Einsicht in der Wolken Weite, in das Gedröhne seines Wohngezeltes,
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
wenn er darin sein Rollen weithin tönen läßt und dann des Meeres Quellen niederrinnen?
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Denn damit gibt er Völkern Nahrung, stellt Speise her in großer Menge.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Er birgt den Blitzstrahl in den Händen, befiehlt ihm, wo er einzuschlagen hat.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Er zeigt ihm seinen Freund; den Frevler aber läßt er ihn durchbohren."
