Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihou, poursuivant, dit:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Accorde-moi un peu d’attention, et je t’instruirai; car il reste encore des arguments en faveur de Dieu.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Je tirerai ma science de loin, et j’établirai l’équité de mon Dieu.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Car certes, mes paroles ne sont pas mensongères: c’est quelqu’un aux connaissances sûres qui est devant toi.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Vois, Dieu est puissant et il ignore le dédain; il est souverain par la force de la raison.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Il ne laisse point vivre le méchant, mais il fait triompher le bon droit des pauvres.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Il ne détourne pas les yeux des justes, qu’il met de pair avec les rois sur le trône: il les installe solidement et les fait grandir.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Que s’ils sont enchaînés dans les fers, pris dans les liens de la misère,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
et qu’après leur avoir représenté leurs actes et leurs péchés, fruits de l’orgueil,
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
il ouvre leur oreille à la réprimande et les exhorte à revenir de l’iniquité,
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
s’ils écoutent et se soumettent, ils achèveront leurs jours dans le bonheur et leurs années dans les délices.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Mais s’ils n’écoutent point, ils finiront pas l’épée et périront faute d’intelligence.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Pervers de cœur, ils manifestent de la colère, refusent d’implorer Dieu quand il les charge de chaînes.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Aussi leur âme périt-elle en pleine jeunesse, leur vie s’éteint comme celle des infâmes libertins.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Mais le malheureux, il le sauve par sa misère même, et par la souffrance il ouvre son oreille aux conseils.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Aussi bien, il te fera passer de l’étreinte de l’adversité en un lieu spacieux, où n’existe nulle gène, et ta table sera couverte de mets succulents.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Si tu as subi pleinement le châtiment du méchant, c’est que châtiment et justice sont une force.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Crains donc que le dépit ne t’attire de nouveaux coups; ne te laisse pas égarer par la grandeur de la rançon.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Dieu peut-il priser assez tes cris suppliants pour t’épargner souffrances et durs efforts?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
N’Aspire point à la nuit, où les peuples sont enlevés de leur place.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Garde-toi de te laisser aller au mal, car tu sembles le préférer à la souffrance.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Vois, Dieu est sublime dans sa force: existe-t-il un guide comme lui?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Qui lui dicte la voie qu’il doit suivre? Qui lui dira: "Tu commets des injustices?"
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Prends à cœur d’exalter son œuvre, que les humains célèbrent par leurs chants.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Les hommes l’admirent, le mortel la contemple de loin.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Oui, Dieu est grand: nous ne pouvons le comprendre; le nombre de ses années est incalculable.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Il attire les gouttes d’eau qui, à la suite de son brouillard, se résolvent en pluie.
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Les nuages en ruissellent et s’épandent sur la foule des humains.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Sait-on seulement comprendre le déploiement des nuées, le fracas de son pavillon?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Vois, il s’enveloppe de sa lumière et il en couvre les profondeurs de cet océan de nuages.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Car il se sert d’eux pour juger les peuples ou leur donner de la nourriture en abondance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Il recouvre ses mains de flammes, qu’il dirige contre les rebelles.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Il révèle sa présence par son tonnerre, Instrument de colère contre les présomptueux.
