Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Eliu reprit encore une fois et dit:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Attends un peu, et je t'instruirai, car j'ai des paroles encore pour la cause de Dieu;
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
je prendrai mes raisons de haut, et je montrerai la justice de mon Créateur.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Sois-en sûr, mes discours sont exempts de mensonge; devant toi est un homme sincère en ses jugements.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Voici que Dieu est puissant, mais il ne dédaigne personne; il est puissant par la force de son intelligence.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Il ne laisse pas vivre le méchant, et il fait justice aux malheureux.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Il ne détourne pas ses yeux des justes; il les fait asseoir sur le trône avec les rois, il les établit pour toujours, et ils sont exaltés.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Viennent-ils à tomber dans les fers, sont-ils pris dans les liens du malheur,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
il leur dénonce leurs œuvres, leurs fautes causées par l'orgueil.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Il ouvre leur oreille à la réprimande, il les exhorte à se détourner du mal.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
S'ils écoutent et se soumettent, ils achèvent leurs jours dans le bonheur, et leurs années dans les délices.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Mais s'ils n'écoutent pas, ils périssent par le glaive, ils meurent dans leur aveuglement.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Les cœurs impies se livrent à la colère, ils ne crient pas vers Dieu quand il les met dans les chaînes.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Aussi meurent-ils dans leur jeunesse, et leur vie se flétrit comme celle des infâmes.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Mais Dieu sauve le malheureux dans sa misère, il l'instruit par la souffrance.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Toi aussi, il te retirera de la détresse, pour te mettre au large, en pleine liberté, et ta table sera dressée et chargée de mets succulents.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Mais si tu combles la mesure de l'impie, tu en porteras la sentence et la peine.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Crains que Dieu irrité ne t'inflige un châtiment, et que tes riches offrandes ne t'égarent.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Tes cris te tireront-ils de la détresse, et même toutes les ressources de la force?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Ne soupire pas après la nuit, durant laquelle les peuples sont anéantis sur place.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Prends garde de te tourner vers l'iniquité, car tu la préfères à l'affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Vois: Dieu est sublime dans sa puissance! Quel maître est semblable à lui?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Qui lui trace la voie qu'il doit suivre? Qui peut lui dire: « Tu as mal fait? »
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Songe plutôt à glorifier ses œuvres, que les hommes célèbrent dans leurs chants.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Tout homme les admire, le mortel les contemple de loin.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Dieu est grand au-dessus de toute science, le nombre de ses années est impénétrable.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Il attire les gouttes d'eau, qui se répandent en pluie sous leur poids.
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Les nuées la laissent couler, et tomber sur la masse des hommes.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Qui comprendra l'expansion des nuages, et le fracas de la tente du Très-Haut?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Tantôt il étend autour de lui sa lumière, tantôt il se cache comme au fond de la mer.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
C'est ainsi qu'il exerce sa justice sur les peuples, et qu'il donne la nourriture avec abondance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Il prend la lumière dans ses mains, et lui marque le but à atteindre.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Son tonnerre l'annonce, l'effroi des troupeaux annonce son approche.
