Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu puhui vielä ja sanoi:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Odota vielä vähä, minä osoitan sinulle sen; sillä minulla on vielä nyt jotakin Jumalan puolesta sanomista.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Minä tuon minun ymmärrykseni kaukaa, ja osoitan, että minun Luojani on hurskas.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Sillä minun puheessani ei tosin ole petosta, minun ymmärrykseni on vilpitöin sinun edessäs.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Katso, Jumala on voimallinen, ei kuitenkaan hän ketään hylkää: Hän on voimallinen sydämensä väestä.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Jumalatointa ei hän varjele, vaan auttaa köyhää oikeuteen.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Ei hän käännä silmiänsä pois hurskaasta: hän on myös kuningasten kanssa istuimella: hän antaa heidän pysyä alinomati, että he korkiaksi tulevat.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Ja ehkä vangit olisivat jalkapuussa, ja sidottuna surkeuden köysillä:
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Niin hän ilmoittaa heille heidän työnsä ja rikoksensa, että he ovat tehneet väkivaltaa,
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Ja avaa heidän korvansa kuritukseen, ja sanoo heille, että he kääntyisivät pois vääryydestä.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Jos he kuulevat ja palvelevat häntä, niin he hyvissä päivissä vanhenevat ja ilolla elävät.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Jos ei he kuule, niin he kaatuvat miekalla, ja hukkuvat ennenkuin he sen havaitsevat.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Ulkokullatut kartuttavat vihan: ei he huuda, kuin he vankina ovat;
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Niin heidän sielunsa kuolee nuoruudessa, ja heidän elämänsä huorintekiäin seassa.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Mutta vaivaista auttaa hän vaivaisuudessa, ja avaa köyhäin korvan murheessa.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Hän tempaa sinunkin ahdistuksen kidasta avaruuteen, jolla ei pohjaa ole; ja sinun pöydälläs on lepo, täytetty kaikella hyvällä.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Ja sinä olet täydellisesti havaitseva jumalattoman tuomion; mutta tuomio ja oikeus vahvistaa sinun.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Katso, ettei viha ole vietellyt sinua voimassas, eli suuret lahjat ole kääntäneet sinua.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Luuletkos hänen huolivan jalouttas, kultaa eli jonkun väkevyyttä ja varaa?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Ei sinun tarvitse ikävöidä yötä, karatakses ihmisten päälle siallansa.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Kavahda sinuas, ja älä käännä sinuas vääryyteen, niikuin sinä surkeuden tähden ruvennut olet.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Katso, Jumala on korkia voimassansa: kuka on senkaltainen opettaja kuin hän on?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Kuka tutkii hänen tiensä? ja kuka sanoo hänelle: sinä teet väärin?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Muista, ettäs ylistät hänen töitänsä, niinkuin ihmiset veisaavat.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Sillä kaikki ihmiset sen nähneet ovat: Ihmiset näkevät sen kaukaa.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Katso, Jumala on suuri, ja emme tiedä sitä: hänen vuosilukunsa ovat arvaamattomat.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Sillä hän tekee veden pieniksi pisaroiksi, ja ajaa pilvensä kokoon sateeksi,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Että pilvet pisaroitsevat ja vuotavat vahvasti ihmisten päälle.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Koska hän aikoo hajoittaa pilvensä ja majansa jylinän.
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Katso, niin hän levittää valkeutensa sen päälle, ja peittää meren syvyyden.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Sillä näillä tuomitsee hän kansan; ja antaa ruokaa runsaasti.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Hän kätkee valkeuden käsissänsä, ja käskee sen palata.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Sen ilmoittaa hänen lähimmäisensä, joka on pitkäisen viha pilvissä.
