Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Kaj plue parolis Elihu, kaj diris:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Atendu ankoraŭ iom; mi montros al vi, Ĉar mi havas ankoraŭ kion paroli pro Dio.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Mi prenos mian scion de malproksime, Kaj mi montros, ke mia Kreinto estas prava.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Ĉar vere miaj vortoj ne estas mensogaj; Homo sincera estas antaŭ vi.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Vidu, Dio estas potenca, kaj tamen Li neniun malŝatas; Li estas potenca per la forto de la koro.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Al malpiulo Li ne permesas vivi, Kaj al mizeruloj Li donas justecon.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Li ne forturnas de virtuloj Siajn okulojn, Sed kun reĝoj sur trono Li sidigas ilin por ĉiam, Por ke ili estu altaj.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Kaj se ili estas ligitaj per ĉenoj, Malliberigitaj mizere per ŝnuroj,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Tiam Li montras al ili iliajn farojn kaj kulpojn, Kiel grandaj ili estas.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Li malfermas ilian orelon por la moralinstruo, Kaj diras, ke ili deturnu sin de malbonagoj.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Se ili obeas kaj servas al Li, Tiam ili finas siajn tagojn en bono Kaj siajn jarojn en stato agrabla;
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Sed se ili ne obeas, Tiam ili pereas per glavo Kaj mortas en malprudento.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
La hipokrituloj portas en si koleron; Ili ne vokas, kiam Li ilin ligis;
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Ilia animo mortas en juneco, Kaj ilia vivo pereas inter la malĉastuloj.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Li savas la suferanton en lia mizero, Kaj per la sufero Li malfermas ilian orelon.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Ankaŭ vin Li elkondukus el la suferoj En spacon vastan, kie ne ekzistas premateco; Kaj vi havus pacon ĉe via tablo, plena de grasaĵoj.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Sed vi fariĝis plena de kulpoj de malvirtulo; Kulpo kaj juĝo tenas sin kune.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Via kolero ne forlogu vin al mokado, Kaj grandeco de elaĉeto ne deklinu vin.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Ĉu Li atentos vian riĉecon? Ne, nek oron, nek forton aŭ potencon.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Ne strebu al tiu nokto, Kiu forigas popolojn de ilia loko.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Gardu vin, ne kliniĝu al malpieco; Ĉar tion vi komencis pro la mizero.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Vidu, Dio estas alta en Sia forto. Kiu estas tia instruanto, kiel Li?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Kiu povas preskribi al Li vojon? Kaj kiu povas diri: Vi agis maljuste?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Memoru, ke vi honoru Liajn farojn, Pri kiuj kantas la homoj.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Ĉiuj homoj ilin vidas; Homo rigardas ilin de malproksime.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Vidu, Dio estas granda kaj nekonata; La nombro de Liaj jaroj estas neesplorebla.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Kiam Li malgrandigas la gutojn de akvo, Ili verŝiĝas pluve el la nebulo;
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Verŝiĝas la nuboj Kaj gutas sur multe da homoj.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Kaj kiam Li intencas etendi la nubojn Kiel tapiŝojn de Sia tendo,
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Tiam Li etendas sur ilin Sian lumon Kaj kovras la radikojn de la maro.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Ĉar per ili Li juĝas la popolojn Kaj donas ankaŭ manĝaĵon abunde.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Per la manoj Li kovras la lumon Kaj ordonas al ĝi aperi denove.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Antaŭdiras pri ĝi ĝia bruo, Kaj eĉ la brutaroj, kiam ĝi alproksimiĝas.
