Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu also proceeded, and said,
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Suffer me a little, and I will shew thee: for I have yet somewhat to say on God’s behalf.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
I will fetch my knowledge from afar, and will ascribe righteousness to my Maker.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
For truly my words are not false: one that is perfect in knowledge is with thee.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Behold, God is mighty, and despiseth not any: he is mighty in strength of understanding.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
He preserveth not the life of the wicked: but giveth to the afflicted [their] right.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
He withdraweth not his eyes from the righteous: but with kings upon the throne he setteth them for ever, and they are exalted.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
And if they be bound in fetters, and be taken in the cords of affliction;
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Then he sheweth them their work, and their transgressions, that they have behaved themselves proudly.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
He openeth also their ear to instruction, and commandeth that they return from iniquity.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
If they hearken and serve [him], they shall spend their days in prosperity, and their years in pleasures.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
But if they hearken not, they shall perish by the sword, and they shall die without knowledge.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
But they that are godless in heart lay up anger: they cry not for help when he bindeth them.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
They die in youth, and their life [perisheth] among the unclean.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
He delivereth the afflicted by his affliction, and openeth their ear in oppression.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Yea, he would have led thee away out of distress into a broad place, where there is no straitness; and that which is set on thy table should be full of fatness.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
But thou art full of the judgment of the wicked: judgment and justice take hold [on thee].
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Because there is wrath, beware lest thou be led away by [thy] sufficiency; neither let the greatness of the ransom turn thee aside.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Will thy riches suffice, [that thou be] not in distress, or all the forces of [thy] strength?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Desire not the night, when peoples are cut off in their place.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Take heed, regard not iniquity: for this hast thou chosen rather than affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Behold, God doeth loftily in his power: who is a teacher like unto him?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Who hath enjoined him his way? or who can say, Thou hast wrought unrighteousness?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Remember that thou magnify his work, whereof men have sung.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
All men have looked thereon; man beholdeth it afar off.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Behold, God is great, and we know him not; the number of his years is unsearchable.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
For he draweth up the drops of water, which distil in rain from his vapour:
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Which the skies pour down and drop upon man abundantly.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Yea, can any understand the spreadings of the clouds, the thunderings of his pavilion?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Behold, he spreadeth his light around him; and he covereth the bottom of the sea.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
For by these he judgeth the peoples; he giveth meat in abundance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
He covereth his hands with the lightning; and giveth it a charge that it strike the mark.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
The noise thereof telleth concerning him, the cattle also concerning [the storm] that cometh up.
