Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu also proceeded, and said:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Bear with me a little while, that I may show thee! For I have yet words in behalf of God.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
I will bring my knowledge from afar, And assert the justice of my Maker.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Truly my words shall not be false: A man of sound knowledge is before thee.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Behold, God is great, but despiseth not any; Great is he in strength of understanding.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
He suffereth not the wicked to prosper, But rendereth justice to the oppressed.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
He withdraweth not his eyes from the righteous; But establisheth them for ever with kings on the throne, That they may be exalted.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
And if they be bound in fetters, And holden in the cords of affliction,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Then showeth he them their deeds, And how they have set him at defiance by their transgressions;
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
He also openeth their ears to admonition, And commandeth them to return from iniquity.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
If they obey and serve him, They spend their days in prosperity, And their years in pleasures.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
But if they obey not, they perish by the sword; They die in their own folly.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
The corrupt in heart treasure up wrath; They cry not to God, when he bindeth them.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
They die in their youth; They close their lives with the unclean.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
But he delivereth the poor in their distress; He openeth their ears in affliction.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
He will bring thee also from the jaws of distress To a broad place, where is no straitness; And the provision of thy table shall be full of fatness.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
But if thou art full of the judgment of the wicked, Judgment and justice shall take hold of thee.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
For if wrath be with him, beware lest he take thee away by his stroke, So that a great ransom shall not save thee!
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Will he esteem thy riches? No! neither thy gold, nor all the abundance of thy wealth.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Long not thou for that night To which nations are taken away from their place.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Take heed, turn not thine eyes to iniquity! For this hast thou chosen rather than affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Behold, God is exalted in his power: Who is a teacher like him?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Who hath prescribed to him his way? Or who can say to him, “Thou hast done wrong”?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Forget not to magnify his work, Which men celebrate with songs.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
All mankind gaze upon it; Mortals behold it from afar.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Behold, God is great; we cannot know him, Nor search out the number of his years.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Lo! he draweth up the drops of water, Which distil rain from his vapor;
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
The clouds pour it down, And drop it upon man in abundance.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Who can understand the spreading of his clouds, And the rattling of his pavilion?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Behold, he spreadeth around himself his light, And he clotheth himself with the depths of the sea.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
By these he punisheth nations, And by these he giveth food in abundance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
His hands he covereth with lightning; He giveth it commandment against an enemy.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
His thunder maketh him known; Yea, to the herds, as he ascendeth on high.
