Йов 36
1 І далі Елігу казав:
And Elihu adds and says:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
“Honor me a little, and I show you, That yet for God [are] words.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
I lift up my knowledge from afar, And I ascribe righteousness to my Maker.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
For my words [are] truly not false, The perfect in knowledge [is] with you.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Behold, God [is] mighty, and does not despise, Mighty [in] power [and] heart.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
He does not revive the wicked, And appoints the judgment of the poor;
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
He does not withdraw His eyes from the righteous, And [from] kings on the throne, And causes them to sit forever, and they are high,
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
And if prisoners in chains They are captured with cords of affliction,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Then He declares to them their work, And their transgressions, Because they have become mighty,
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
And He uncovers their ear for instruction, And commands that they turn back from iniquity.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
If they hear and serve, They complete their days in good, And their years in pleasantness.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
And if they do not listen, They pass away by the dart, And expire without knowledge.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
And the profane in heart set the face, They do not cry when He has bound them.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Their soul dies in youth, And their life among the defiled.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
He draws out the afflicted in his affliction, And uncovers their ear in oppression.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
And He also moved you from a narrow place [To] a broad place—no constriction under it, And the sitting beyond of your table has been full of fatness.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
And you have fulfilled the judgment of the wicked, Judgment and justice are upheld because of fury,
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Lest He move you with a stroke, And the abundance of an atonement not turn you aside.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Does He value your riches? He has gold, and all the forces of power.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Do not desire the night, For the going up of peoples in their stead.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Take heed—do not turn to iniquity, For you have fixed on this Rather than [on] affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Behold, God sits on high by His power, Who [is] like Him—a teacher?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Who has appointed to Him His way? And who said, You have done iniquity?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Remember that you magnify His work That men have beheld.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
All men have looked on it, Man looks attentively from afar.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Behold, God [is] high, And we do not know the number of His years, Indeed, there [is] no searching.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
When He diminishes droppings of the waters, They refine rain according to its vapor,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Which clouds drop, They distill on man abundantly.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Indeed, do [any] understand The spreadings out of a cloud? The noises of His dwelling place?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Behold, He has spread His light over it, And He has covered the roots of the sea,
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
For He judges peoples by them, He gives food in abundance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
By two palms He has covered the light, And lays a charge over it in meeting,
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
His shout shows it, The livestock also, the rising [storm].”
