Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu also proceeded and sayde,
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Suffer me a litle, and I will instruct thee: for I haue yet to speake on Gods behalfe.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
I will fetche my knowledge afarre off, and will attribute righteousnes vnto my Maker.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
For truely my wordes shall not be false, and he that is perfect in knowledge, speaketh with thee.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Behold, the mighty God casteth away none that is mighty and valiant of courage.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
He mainteineth not the wicked, but he giueth iudgement to the afflicted.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
He withdraweth not his eyes from the righteous, but they are with Kings in ye throne, where he placeth them for euer: thus they are exalted.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
And if they bee bound in fetters and tyed with the cordes of affliction,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Then will he shewe them their worke and their sinnes, because they haue bene proude.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
He openeth also their eare to discipline, and commandeth them that they returne from iniquity.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
If they obey and serue him, they shall end their dayes in prosperity, and their yeres in pleasures.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
But if they wil not obey, they shall passe by the sworde, and perish without knowledge.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
But the hypocrites of heart increase the wrath: for they call not when he bindeth them.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Their soule dyeth in youth, and their life among the whoremongers.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
He deliuereth the poore in his affliction, and openeth their eare in trouble.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Euen so woulde he haue taken thee out of the streight place into a broade place and not shut vp beneath: and that which resteth vpon thy table, had bene full of fat.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
But thou art ful of the iudgement of the wicked, though iudgement and equitie maintaine all things.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
For Gods wrath is, least hee should take that away in thine abundance: for no multitude of giftes can deliuer thee.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Wil he regard thy riches? he regardeth not golde, nor all them that excel in strength.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Be not carefull in the night, howe he destroyeth the people out of their place.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Take thou heede: looke not to iniquitie: for thou hast chosen it rather then affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Beholde, God exalteth by his power: what teacher is like him?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Who hath appointed to him his way? or who can say, Thou hast done wickedly?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Remember that thou magnifie his worke, which men behold.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
All men see it, and men beholde it afarre off.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Beholde, God is excellent, and we knowe him not, neither can the nomber of his yeres bee searched out.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
When he restraineth the droppes of water, the rayne powreth down by the vapour thereof,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Which raine the cloudes do droppe and let fall abundantly vpon man.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Who can know the diuisions of ye clouds and the thunders of his tabernacle?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Beholde, he spreadeth his light vpon it, and couereth the bottome of the sea.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
For thereby hee iudgeth the people, and giueth meate abundantly.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
He couereth the light with the clouds, and commandeth them to go against it.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
His companion sheweth him thereof, and there is anger in rising vp.
