Йов 36
1 І далі Елігу казав:
And Elihu continued:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
“Bear with me a little longer, and I will show you that there is more to be said on God’s behalf.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
I get my knowledge from afar, and I will ascribe justice to my Maker.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
For truly my words are free of falsehood; one perfect in knowledge is with you.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Indeed, God is mighty, but He despises no one; He is mighty in strength of understanding.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
He does not keep the wicked alive, but He grants justice to the afflicted.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
He does not take His eyes off the righteous, but He enthrones them with kings and exalts them forever.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
And if men are bound with chains, caught in cords of affliction,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
then He tells them their deeds and how arrogantly they have transgressed.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
He opens their ears to correction and commands that they turn from iniquity.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
If they obey and serve Him, then they end their days in prosperity and their years in happiness.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
But if they do not obey, then they perish by the sword and die without knowledge.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
The godless in heart harbor resentment; even when He binds them, they do not cry for help.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
They die in their youth, among the male shrine prostitutes.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
God rescues the afflicted by their affliction and opens their ears in oppression.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Indeed, He drew you from the jaws of distress to a spacious and broad place, to a table full of richness.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
But now you are laden with the judgment due the wicked; judgment and justice have seized you.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Be careful that no one lures you with riches; do not let a large bribe lead you astray.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Can your wealth or all your mighty effort keep you from distress?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Do not long for the night, when people vanish from their homes.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Be careful not to turn to iniquity, for this you have preferred to affliction.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Behold, God is exalted in His power. Who is a teacher like Him?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Who has appointed His way for Him, or told Him, ‘You have done wrong’?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Remember to magnify His work, which men have praised in song.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
All mankind has seen it; men behold it from afar.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Indeed, God is great—beyond our knowledge; the number of His years is unsearchable.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
For He draws up drops of water which distill the rain from the mist,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
which the clouds pour out and shower abundantly on mankind.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Furthermore, who can understand how the clouds spread out, how the thunder roars from His pavilion?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
See how He scatters His lightning around Him and covers the depths of the sea.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
For by these He judges the nations and provides food in abundance.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
He fills His hands with lightning and commands it to strike its mark.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
The thunder declares His presence; even the cattle regard the rising storm.
