Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu loh koep a cong tih,
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
“Kamah taengah bet m'bulbo uh lamtah nangmih te olthui khaw Pathen yueng la koep kan thui eh.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Ka poeknah he khohla lamloh kam phueih tih duengnah he kai aka saii ham ni ka khueh.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Ka olthui he a honghi pawt dongah nang taengkah lungming khaw a cuemthuek ham tueng pai.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Pathen tah khuet tih lungbuei thadueng a khuet te a sit moenih ne.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Halang te hlun pawt tih mangdaeng te tiktamnah la a paek.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
A mik te hlangdueng taeng lamloh khap pawt tih manghai rhoek te ngolkhoel dongah a ngol sak. Te phoeiah amih a yoeyah la a thuung tih a sang sak.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Tedae hmaipom neh pin uh tih phacip phabaem rhuihet neh a tuuk uh atah,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Amih kah bisai neh a boekoeknah dongah a len uh te khaw amih taengah a thui pah.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Thuituennah hamla amih hna te a vueh pah tih boethae lamloh mael hamla a thui pah.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
A hnatun uh tih tho a thueng koinih a khohnin then neh thok tih a kum te a naepnoi la boeih.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Tedae a hnatun uh pawt atah pumcumnah neh a paan uh vetih mingnah aka tal bangla pal uh ni.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Lungbuei lailak rhoek loh thintoek a khueh uh tih amih a khih vaengah pataeng bomnah bih pawh.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Amih hinglu te camoe la, a hingnah khaw hlanghalh lakli ah duek.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
A phacip phabaem vaengah mangdaeng khaw a pumcum sak tih a hna te nennah neh a toeh.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Rhal ka lamloh hmuenka la nang m'poh. Te lam te mangdaeng mangtok om pawt tih na caboei dongkah mongnah maehhloi ngang.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Halang kah dumlai khaw na cung sak tih dumlai neh laitloeknah loh m'moep.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Kosi loh nang te boeinah neh m'vuet ve ne. Te dongah tlansum cungkuem loh nang m'phaelh boel.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Rhal khuiah pawt khaw, na bombihnah neh thadueng, thayung boeih loh m'khoembael aya?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
A hmuikah pilnam a khum sak ham khoyin khaw hloem aih boeh.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Ngaithuen, boethae taengla mael boeh. Te te phacip phabaem lakah te na tuek coeng te.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Pathen tah amah thadueng neh thaphoh uh coeng ke. Amah bangla unim aka saya?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Anih ham a longpuei te u long nim a tae pah tih u long nim, 'Dumlai na saii,’ a ti nah.
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Amah kah bisai na rhoeng sak ham te poek. Te ni hlang rhoek loh a hlai uh.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Hlang boeih loh te te a hmuh uh tih hlanghing loh khohla lamkah a paelki.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Pathen tah a len dongah a kum tarhing te m'ming uh lek pawt tih khenah lek pawh.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Tui dongkah aangpi a yoek tih khotlan te a tuihu lamloh a ciil.
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Khomong khaw cip tih hlang soah muep pha.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Khomai maiyan neh a dungtlungim kah pang ol a yakming mai ngawn.
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
A vangnah loh a taengah a kah tih tuitunli yung duela a khuk.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Te nen te pilnam taengah lai a tloek tih a yet taengah caak a paek.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
A kut dongkah vangnah loh a khuk tih phek a cuuk ham khaw te te a uen.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
A khohum loh amah kawng te a doek tih boiva pataeng thintoek neh cet.
