Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Елиху йәнила җавап берип мундақ деди: —
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
«Сән мошу гепиңни, йәни «Һәққанийлиғим Тәңриниңкидин үстүндур» дегиниңни тоғра дәп қарамсән?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Шундақ болғанлиғи үчүн сән: «Һәққанийлиқниң маңа немә пайдиси болсун? Гуна қилмиғинимниң гуна қилғинимға қариғанда артуқчилиғи нәдә?» дәп соридиң.
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Өзүм сөзләр билән саңа [җавап берәй], Саңа һәм сән билән биллә болған үлпәтлириңгә җавап берәй;
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Асманларға қарап баққин; Пәләктики булутларға сәпсалғин; Улар сәндин жуқуридур.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Әгәр гуна қилған болсаң, ундақта Тәңригә қайси зиянкәшликни қилалайттиң? Җинайәтлириң көпәйсиму, ундақта униңға қандақ зиянларни салалар едиң?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Сән һәққаний болған тәғдирдиму, Униңға немә берәләйттиң? У сениң қолуңдин немиму алар-һә?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Сениң әскиликлириң пәқәт сәндәк бир инсанғила, Һәққанийлиғиң болса пәқәт инсан балилириғила тәсир қилиду, халас.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Адәмләр зулум көпийип кәткәнлигидин ялвуриду; Күчлүкләрниң бесими түпәйлидин улар налә-пәряд көтириду.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Бирақ һеч ким: «Кечиләрдә инсанларға нахша ата қилғучи яратқучум Тәңрини нәдин издишим керәк?» демәйду.
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Униң бизгә үгитидиғини йәр-зиминдики һайванларға үгитидиғинидин көп, Һәм асмандики учар-қанатларға үгитидиғинидин артуқ әмәсму?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Улар налә-пәряд көтириду, бирақ рәзил адәмләрниң һакавурлуғиниң тәсири түпәйлидин, Уни Худа иҗабәт қилмайду.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Бәрһәқ, Тәңри қуруқ дуаға қулақ салмиған йәрдә, Һәммигә Қадир мошуларға әһмийәт бәрмигән йәрдә,
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Сән: «Мән Уни көрәлмәймән» десәң, [У қандақ қулақ салсун]? Дәвайиң техи Униң алдида туриду, Шуңа Уни күтүп турғин.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Бирақ У һазир [товва қилиш пурсити берип], Өз ғәзивини техи төкмигән әһвалда, Аюп өзиниң тәкәббурлуғини билмәмдиғанду?
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Чүнки Аюп қуруқ гәп үчүн ағзини ачқан, У тутуруқсиз сөзләрни көпәйткән».
