Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Још говори Елијуј и рече:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Мислиш ли да си право рекао: Моја је правда већа од Божије?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Јер си рекао: Шта ће ми помоћи, каква ће ми бити корист, да не грешим?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Ја ћу одговорити теби и друговима твојим с тобом.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Погледај небо, и види; погледај облаке, како су виши од тебе.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Ако грешиш, шта ћеш Му учинити? Или ако се умноже безакоња твоја, шта ћеш Му наудити?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Ако си праведан, шта ћеш Му дати? Или шта ће примити из руке твоје?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Човеку какав си може наудити твоја злоћа, и сину човечијем помоћи твоја правда.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Вапију од великог насиља којима се чини, и вичу на руку силних;
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
А ни један не говори: Где је Бог, Створитељ мој, који даје песму ноћу;
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Који чини те смо разумнији од зверја земаљског, и мудрији од птица небеских.
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Тамо вичу с охолости злих људи, али не бивају услишени.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Јер Бог не слуша таштину, и Свемогући не гледа на њу.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
А камоли кад кажеш: Не видиш то. Пред Њим је суд; чекај Га.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
А сада чим те гнев походи, није ништа, нити је гледао на све што си учинио;
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Зато Јов на празно отвара уста своја, и безумно умножава речи.
