Йов 35

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

ויען אליהו ויאמר׃

2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

הזאת חשבת למשפט אמרת צדקי מאל׃

3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“

כי תאמר מה יסכן לך מה אעיל מחטאתי׃

4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

אני אשיבך מלין ואת רעיך עמך׃

5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.

הבט שמים וראה ושור שחקים גבהו ממך׃

6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?

אם חטאת מה תפעל בו ורבו פשעיך מה תעשה לו׃

7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

אם צדקת מה תתן לו או מה מידך יקח׃

8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

לאיש כמוך רשעך ולבן אדם צדקתך׃

9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.

מרב עשוקים יזעיקו ישועו מזרוע רבים׃

10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

ולא אמר איה אלוה עשי נתן זמרות בלילה׃

11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

מלפנו מבהמות ארץ ומעוף השמים יחכמנו׃

12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.

שם יצעקו ולא יענה מפני גאון רעים׃

13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.

אך שוא לא ישמע אל ושדי לא ישורנה׃

14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!

אף כי תאמר לא תשורנו דין לפניו ותחולל לו׃

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,

ועתה כי אין פקד אפו ולא ידע בפש מאד׃

16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

ואיוב הבל יפצה פיהו בבלי דעת מלין יכבר׃