Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Und wieder hob Elihu an und sprach:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
"Ja, hältst du das für Recht und meinst du das mit 'meinem Rechthaben vor Gott'?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Du sagst: 'Was nützt es Dir? Was nützt es mir, wenn ich nicht sündige?'
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Ich will dir drauf die Antwort geben und deinen Freunden hier bei dir.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Schau auf zum Himmel; sieh! Blick zu den hohen Wolken über dir empor!
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Du hast gesündigt. Was tust du ihm damit? Sind deiner Sünden noch so viel, was machst du ihm damit?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Und bist du fromm, was schenkst du ihm? Was nur empfängt er da aus deiner Hand?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Doch deinesgleichen geht dein Frevel an, die Menschenkinder deine Frömmigkeit.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Man schreit wohl über der Bedrückung Menge, führt Klage ob der Großen Macht.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Doch niemand fragt: 'Wo bleibt da Gott, mein Schöpfer, der in der Nachtzeit spricht,
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
der vor des Feldes Tieren uns belehrt, uns vor des Himmels Vögeln Weisheit schenkt?'
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Dann schreit man ob des Übermuts der Bösen; doch er schenkt kein Gehör.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Zu nichts führt es, so sagst du, nimmer höre Gott, und der Allmächtige seh' dies Treiben nicht,
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
zumal du sagst, du könnest ihn nicht sehen; der Streitfall liege ihm zwar vor, du aber müßtest immer auf ihn warten,
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
und weil er sich nicht zeige, so strafe er im Zorne; er wolle nichts von Urteil wissen.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Da redet Job denn doch gar unvernünftig; er macht viel Redens ohne Einsicht."
