Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Und Elihu hob wieder an und sprach:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Hältst du das für recht? Du hast gesagt: Meine Gerechtigkeit ist größer als diejenige Gottes. [El]
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Denn du fragst, was sie dir nütze; was gewinne ich mehr, als wenn ich gesündigt hätte? -
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Ich will dir Worte erwidern und deinen Genossen mit dir.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Blicke gen Himmel und sieh, und schaue die Wolken [Das hebr. Wort bezeichnet eigentl. die dünnen Luftschichten oberhalb der schweren Wolken, dann auch das Himmelsgewölbe; vergl. Kap. 37,18. 21] an, -sie sind höher als du.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Wenn du sündigst, was tust du ihm an? und mehren sich deine Übertretungen, was fügst du ihm zu?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Wenn du gerecht bist, was gibst du ihm, oder was empfängt er aus deiner Hand?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Für einen Mann wie du gilt deine Gesetzlosigkeit etwas, und für ein Menschenkind deine Gerechtigkeit.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Wegen der Menge der Bedrückungen schreit man; man ruft um Hülfe wegen des Armes der Großen.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Aber man spricht nicht: Wo ist Gott, mein Schöpfer, der Gesänge gibt in der Nacht,
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
der uns mehr belehrt als die Tiere der Erde, und uns weiser macht als das [O. uns belehrt durch die Tiere, weise macht durch das usw.; vergl. Kap. 12,7] Gevögel des Himmels?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Alsdann schreit man, wegen des Hochmuts der Bösen, aber er antwortet nicht.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Auf nur Eitles hört Gott [El] nicht, und der Allmächtige schaut es nicht an.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Wenn du auch sagst, du schauest ihn nicht-die Rechtssache ist vor ihm; so harre sein.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Und nun, wenn sein Zorn nicht heimgesucht hat, sollte er nicht sehr wohl um den Übermut wissen?
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Und so sperrt Hiob eitler Weise seinen Mund auf, häuft Worte ohne Erkenntnis.
