Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Elihu poursuivit encore son discours, et dit:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
As-tu pensé rendre ta cause bonne, [quand] tu as dit: Ma justice [est] au-dessus de celle du [Dieu] Fort?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Si tu demandes de quoi elle te profitera, [disant]: Que m'en reviendra-t-il, de même que de mon péché?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Je te répondrai en ces termes, et à tes amis qui sont avec toi.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Regarde les cieux, et les contemple; vois les nuées, elles sont plus hautes que toi.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Si tu pèches, quel mal fais-tu à Dieu? et quand tes péchés se multiplieront, quel mal en recevra-t-il?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Si tu es juste, que lui donnes-tu? et qu'est-ce qu'il reçoit de ta main?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
C'est à un homme, comme tu es, que ta méchanceté [peut nuire]; et c'est au fils d'un homme que ta justice [peut être utile].
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
On fait crier les opprimés par la grandeur [des maux qu'on leur fait]; ils crient à cause de la violence des grands.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Et on ne dit point: où est le Dieu qui m'a fait, [et] qui donne de quoi chanter pendant la nuit;
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Qui nous rend plus éclairés que les animaux de la terre, et plus intelligents que les oiseaux des cieux?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
On crie donc à cause de la fierté des méchants; mais Dieu ne les exauce point.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Cependant [tu ne dois pas dire] que ce soit en vain; que le [Dieu] Fort n'écoute point, et que le Tout-puissant n'y a nul égard.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Encore moins lui dois-tu dire; tu ne le vois point; car le jugement est devant lui; attends-le donc.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Mais maintenant, ce n'est rien ce que sa colère exécute, et il n'est point entré fort avant en connaissance de toutes les choses que tu as faites.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Job donc a ouvert sans raison sa bouche [pour se plaindre], et il a entassé paroles sur paroles, sans connaissance.
