Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Then commenced Elihu, and said,
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Dost thou deem this to be just, that thou hast said, “My righteousness is more than God's?”
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
For thou sayest, “What benefit will it be unto thee? what more profit shall I have, than if I had sinned?”
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
I will truly reply unto thee with words, and unto thy friends with thee.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Look unto the heavens, and see; and gaze on the skies which are higher than thou.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
If thou sin, what dost thou effect against him? and if thy transgressions be multiplied, what canst thou do unto him?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
If thou be righteous, what givest thou him? or what doth he accept out of thy hand?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
A man like thyself thy wickedness may reach, and a son of earth thy righteousness.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
By reason of the multitude of oppressions [the wicked] cause men to cry: these complain aloud because of the arm of the mighty.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
But [man] saith not, Where is God my maker, who bestoweth joyful songs even in the night;
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Who teacheth us more than the beasts of the earth, and maketh us wiser than the fowls of the heavens?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
There do they cry, but he answereth not: because of the pride of evil men.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Only what is false will God not hear, nor will the Almighty regard it.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Although thou sayest, thou canst not see him: yet the decision is before him; and do thou wait for him.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
But now, because his anger hath punished nothing, shall he not greatly take cognizance of the multitude of sins?
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
But Job openeth wide his mouth for nought: without knowledge he heapeth up words.
