Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Og Elihu tog til Orde og sagde:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Holder du det for Ret, og kalder du det din Ret for Gud,
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
at du siger: »Hvad baader det mig, hvad hjælper det mig, at jeg ikke synder?«
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Jeg vil give dig Svar og tillige med dig dine Venner:
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Løft dit Blik imod Himlen og se, læg Mærke til Skyerne, hvor højt de, er over dig!
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Hvis du synder, hvad skader du ham? Er din Brøde svar, hvad gør det da ham?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Er du retfærdig, hvad gavner du ham, hvad mon han faar af din Haand?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Du Menneske, dig vedkommer din Gudløshed, dig, et Menneskebarn, din Retfærd!
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Man skriger over den megen Vold, raaber om Hjælp mod de mægtiges Arm,
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
men siger ej: »Hvor er Gud, vor Skaber, som giver Lovsang om Natten,
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
lærer os mer end Jordens Dyr, gør os vise fremfor Himlens Fugle?«
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Der raaber man, uden at han giver Svar, over de ondes Hovmod;
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
til visse, Gud hører ej tomme Ord, den Almægtige ænser dem ikke,
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
endsige din Paastand om ikke at se ham! Vær stille for hans Aasyn og bi paa ham!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Men nu, da hans Vrede ej bringer Straf og han ikke bekymrer sig stort om Synd,
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
saa oplader Job sin Mund med Tant, uden Indsigt taler han store Ord.
