Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Ještě mluvil Elihu, a řekl:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Domníváš-liž se, že jsi to s soudem řekl: Spravedlnost má převyšuje Boží?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Nebo jsi řekl: Co mi prospěje, jaký užitek budu míti, bych i nehřešil?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Já odpovím tobě místně, i tovaryšům tvým s tebou.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Pohleď na nebe a viz, anobrž spatř oblaky, vyšší, než-lis ty.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Jestliže bys hřešil, co svedeš proti němu? A byť se i rozmnožily nešlechetnosti tvé, co mu uškodíš?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Budeš-li spravedlivý, čeho mu udělíš? Aneb co z ruky tvé vezme?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
Každémuť člověku bezbožnost jeho uškodí, a synu člověka spravedlnost jeho prospěje.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
Z množství nátisk trpících, kteréž k tomu přivodí, aby úpěli a křičeli pro ukrutnost povýšených,
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Žádný neříká: Kde jest Bůh stvořitel můj? Ješto on dává zpěv i v noci.
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
On vyučuje nás nad hovada zemská, a nad ptactvo nebeské moudřejší nás činí.
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Tehdáž volají-li pro pýchu zlých, nebývají vyslyšáni.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
A jistě žeť ošemetnosti nevyslýchá Bůh silný, a Všemohoucí nepatří na ni.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Mnohem méně, jestliže díš: Nepatříš na to. Sám s sebou vejdi v soud před ním, a doufej v něho.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Ale nyní poněvadž nic není těch věcí, navštívil jej hněv jeho; nebo nechce znáti hojnosti této veliké.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
A protož marně Job otvírá ústa svá, hloupě rozmnožuje řeči své.
