Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Eliú continuó:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Escuchen, oh sabios, mis palabras, y ustedes, los que saben, escúchenme.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
Porque el oído distingue las palabras y el paladar prueba el alimento.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Escojamos lo que es recto y sepamos entre nosotros lo que es bueno.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Porque Job dijo: Yo soy justo. ʼEL me quitó mi derecho.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
¿Debo mentir con respecto a mi derecho? Aunque no cometí transgresión, mi herida es incurable.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
¿Quién hay como Job, quien bebe el desprecio como agua,
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
quien se va en compañía con los transgresores y camina con los perversos?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Pues afirma: De nada le sirve al hombre deleitarse en ʼElohim.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Por tanto, hombres cuerdos, escúchenme: ¡Lejos esté de ʼElohim la perversidad, y de ʼEL-Shadday la injusticia!
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Porque Él paga al hombre según sus obras y hace que cada uno halle según su camino.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Ciertamente ʼElohim no obra perversamente, ni ʼEL-Shadday pervierte la justicia.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
¿Quién le dio autoridad sobre la tierra? ¿Quién le confió todo el universo?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
Si Él determina hacer así, retirar para Sí mismo su Espíritu y su aliento,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
toda carne perecería juntamente, y el hombre volvería al polvo.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Si tienes entendimiento, escucha esto, escucha el sonido de mis palabras:
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
¿Gobernará el que aborrece la justicia? ¿Te atreves a condenar al Justo poderoso,
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
a Aquél que declara a un rey inútil y perversos a los nobles,
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
Quien no muestra parcialidad con príncipes, ni considera al rico por encima del pobre? Porque todos ellos son la obra de sus manos.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
De repente a medianoche mueren, las gentes se estremecen y ya no están. Los poderosos son derribados y no por mano.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
Porque los ojos de Él están sobre las sendas del hombre y observan todos sus pasos.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
No hay oscuridad ni sombras donde puedan ocultarse los que hacen iniquidad.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Pues no le impone plazo al hombre, para que comparezca a juicio ante ʼEL.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Él quebranta a los poderosos sin indagar y pone a otros en lugar de ellos.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Por cuanto conoce las obras de ellos, los trastorna en una noche, y quedan deshechos.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Los azota por sus perversidades en un lugar público,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
porque se apartaron de seguirlo. No consideraron alguno de los caminos de Él.
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
Buscaron que el clamor del pobre llegara a Él, y que escuchara el clamor de los afligidos.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Cuando Él da tranquilidad, ¿quién entonces lo inculpará? Si esconde su rostro, ¿quién lo mirará? Esto ocurre tanto con respecto a una nación como con respecto a un hombre,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
para evitar que reine el impío e imponga trampas al pueblo.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
Porque, ¿alguno le dijo a ʼEL: Generé mi castigo, no pecaré más,
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
enséñame Tú lo que yo no veo? ¡Si obré mal, no lo haré más!
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
¿Retribuirá según tus condiciones, porque tú rechazas las de Él? Si rechazas o si aceptas, Él te retribuirá, no yo. Y si no es así, dí lo que sabes.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Los hombres de entendimiento me lo dirán, y el hombre sabio que me escucha:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Que Job no habló con sabiduría, que sus palabras fueron sin discernimiento,
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
que Job debe ser probado hasta el límite, porque respondió como los perversos,
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
y a su pecado añade rebelión. Bate palmas ante nosotros y multiplica sus palabras contra ʼEL.
