Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Ipapo Erihu akati:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
“Inzwai mashoko angu, imi vanhu vakachenjera; nditeererei, imi vanhu vedzidzo.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
Nokuti nzeve inoedza mazwi sokuravira kunoita rurimi chokudya.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Ngatinzverei pachedu kuti chakarurama ndechipi; ngatidzidzei pamwe chete kuti chakanaka ndechipi.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
“Jobho anoti, ‘Handina mhosva, asi Mwari anoramba kundiruramisira.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Kunyange ndakarurama, ndinonzi ndiri murevi wenhema; kunyange ndisina mhaka, museve wake unobaya ronda risingarapiki.’
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
Ndianiko munhu akaita saJobho, anonwa kushorwa semvura?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
Anofambidzana navanoita zvakaipa; anowirirana navanhu vakaipa.
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Nokuti anoti, ‘Munhu haana chaanobatsirwa nacho, paanoedza kufadza Mwari.’
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
“Saka nditeererei, imi vanhu vokunzwisisa. Mwari haangatongoiti zvakaipa, Wamasimba Ose haangatongokanganisi.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Anoripira munhu pane zvaanenge aita; anoisa pamusoro pake zvakakodzera mafambiro ake.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Hazvingatongogoni kuti Mwari angaita zvakaipa, kuti Wamasimba Ose angaminamisa kururamisira.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Ndianiko akamugadza pamusoro penyika? Ndianiko akamuita mutariri wepasi pose?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
Kana kwaiva kufunga kwake, uye akatora mweya wake nokufema kwake,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
marudzi ose avanhu aiparara pamwe chete, uye munhu aizodzokerazve kuguruva.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
“Kana uchinzwisisa teerera izvi; chinzwa zvandinoreva.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Ko, munhu anovenga kururamisira angatonga here? Ko, muchapomera akarurama uye ane simba here?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
Ko, haazi iye anoti kumadzimambo, ‘Hamubatsiri imi,’ uye kumakurukota, ‘Makaipa imi,’
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
asingaitiri machinda zvakanaka nokuti machinda, uye asingaitiri zvakanaka vapfumi kupfuura varombo, nokuti vose ibasa ramaoko ake?
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
Vanofa kamwe kamwe, pakati pousiku; vanhu vanovhundutswa vagoparara; vane simba vanobviswa zvisingaitwi noruoko rwomunhu.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
“Meso ake ari panzira dzavanhu; anoona nhambwe imwe neimwe yavo.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Hakuna nzvimbo ine rima, hakuna mumvuri wakadzama, pangavanda vaiti vezvakaipa.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Mwari haanei nezvokuedzazve vanhu, kuti vauye vamire pamberi pake vagotongwa.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Anoparadza vane simba asina kumbobvunza, agogadza vamwe panzvimbo yavo.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Nokuti anocherechedza mabasa avo, anovabvisa usiku uye vanopwanyiwa.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Anovaranga nokuda kwokuipa kwavo, pavanoonekwa nomunhu wose,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
nokuti vakatsauka pakumutevera uye havana kuva nehanya kana neimwe yenzira dzake.
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
Vakakonzera kuchema kwavarombo kuti kusvike pamberi pake, zvokuti akanzwa kuchema kwavanoshayiwa.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Asi kana akaramba anyerere ndiani angamupa mhosva? Kana akavanza chiso chake, ndianiko angamuona? Zvakadaro iye ari pamusoro pazvose, munhu nendudzi,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
kuti abvise munhu asina umwari pakutonga, kuti asaisira vanhu misungo.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
“Ngatiti munhu oti kuna Mwari, ‘Ndine mhaka asi handichatadzazve.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
Ndidzidzisei zvandisingagoni kuona; kana ndakaita zvakaipa, handichazviitizve.’
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Ko, Mwari angafanira kukupa mubayiro sezvaunoda iwe here, zvaunoramba kutendeuka? Unofanira kusarudza iwe, kwete ini; saka nditaurire zvaunoziva.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
“Imi vanhu vokunzwisisa taurai, vanhu vakachenjera munondinzwa muti kwandiri,
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
‘Jobho anotaura asina zivo; mashoko ake haana uchenjeri.’
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Haiwa, dai Jobho aedzwa kusvikira pakupedzisira, nokuti anopindura somunhu akaipa!
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
Pachivi chake anowedzera kumukira; anouchira maoko ake pakati pedu sezvisina basa, uye anowedzera mashoko ake okurwa naMwari.”
