Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
S megszólalt Élíhú és mondta:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Halljátok, bölcsek, szavaimat, és tudók ti, figyeljetek rám;
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
mert a fül vizsgálja, a szavakat s az íny ízlel, hogy egyék.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Válasszuk magunknak, a mi jog, tudjuk meg egymás közt, mi a jó.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Mert azt mondta Jób: igazam van, de Isten elvette jogomat.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Jogom ellenére hazudjak-e? Végzetes a nyíl, mely talált, bűntett nélkül.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
Ki oly férfi, mint Jób, ki mint vizet issza a gúnyt;
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
s elmegy társulni jogtalanság cselekvőivel és járni gonoszság embereivel!
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Mert azt mondta: nincs haszna a férfinak, midőn Istennél kedvessé teszi magát.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Azért, ész emberei, hallgassatok reám, távol legyen Isten a gonoszságtól s a Mindenható a jogtalanságtól!
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Mert az ember művét megfizeti neki s a férfi útja szerint, úgy juttat neki.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Úgy bizony, Isten nem tesz gonoszságot, és a Mindenható nem ferdít jogot.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Ki bízta reá a földet, s ki tette reá az egész világot?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
Ha csak önnönmagára fordítaná szívét, önnönmagához visszavonná szellemét és leheletét:
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
kimúlna minden halandó együttesen s az ember porhoz térne vissza.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Ha tehát van értelem, halljad ezt, figyelj beszédem szavára.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Vajon ki a jogot gyűlöli, kormányozhat-e, avagy az igazságost, hatalmast kárhoztathatod-e?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
Mondhatni-e királynak: alávaló, nemeseknek: gonosz?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
A ki nem tekintette fejedelmek személyét a nem tűntette ki az előkelőt a szegénnyel szemben, mert kezeinek műve mindannyian.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
Pillanat alatt meghalnak, és éjfélkor megrendül a nép s eltűnik s elmozdítják a zsarnokot – nem kézzel.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
Mert szemei rajta vannak az ember útjain, és mind a lépéseit látja.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Nincs sötétség, nincs vakhomály, hogy ott elrejtőzzenek a jogtalanság cselekvői.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Mert nem kell többé ügyelnie az emberre, hogy Istenhez törvényre menjen.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Megtöri a hatalmasakat kutatás nélkül s másokat állít helyökbe.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Ennélfogva ismeri tetteiket, feldúlja őket éjjel és szétűzetnek;
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Mint gonoszokat lecsapta őket, nézőknek a helyén.
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Mivelhogy eltávoztak mellőle s mind az útjaira nem vetettek ügyet,
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
juttatván eléje a sanyarúnak jajkiáltását, hallja is a szegények jajkiáltását.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
S ha Ő nyugalmat szerez, ki kárhoztatná őt, s ha elrejti arczát, ki láthatja őt – mind népen, mind emberen egyaránt;
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
nehogy uralkodjék istentelen ember, nehogy legyenek népnek tőrei.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
Mert Istennek mondhatni-e: bűnhődöm, bár nem vétettem;
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
a mit nem látok, arra taníts te, ha jogtalanságot cselekedtem, nem teszem többé?
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Vélekedésed szerint fizessen-e, inert megvetetted, mert te választasz s nem én? A mit tudsz, mondd el!
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Eszes emberek megmondják nekem, s bölcs férfiú, ki rám hallgat:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Jób nem tudással beszél és szavai nem belátással valók.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Vajha vizsgáltatnék Jób mindvégig válaszai miatt jogtalan emberek módjára;
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
mert vétkéhez hozzá tesz bűntettet, tapsolgat köztünk és sokasítja mondásait Istenhez.
