Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Elihu donc reprit la parole, et dit:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Vous sages écoutez mes discours, et vous qui avez de l'intelligence, prêtez-moi l'oreille.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
Car l'oreille juge des discours, ainsi que le palais savoure ce que l'on mange.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Choisissons [de quoi nous devons disputer comme en] jugement, [puis] nous connaîtrons entre nous ce qui est bon.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Car Job a dit: Je suis juste, et cependant le [Dieu] Fort a mis mon droit à l'écart.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Mentirais-je à mon droit? ma flèche est mortelle, sans que j'aie commis de crime.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
[Mais] où y a-t-il un homme comme Job qui avale la moquerie comme de l'eau?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
Qui marche en la compagnie des ouvriers d'iniquité, et qui fréquente les méchants?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Car [Job] a dit, il ne sert de rien à l'homme de se plaire avec Dieu.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
C'est pourquoi vous qui avez de l'intelligence écoutez-moi. A Dieu ne plaise qu'il y ait de la méchanceté dans le [Dieu] Fort, et de l'injustice dans le Tout-puissant!
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Car il rendra à l'homme selon son œuvre, et il fera trouver à chacun selon sa voie.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Certainement, le [Dieu] Fort ne déclare point méchant [l'homme de bien], et le Tout-puissant ne renverse point le droit.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Qui est-ce qui lui a donné la terre en charge? ou qui est-ce qui a placé la terre habitable toute entière?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
Si [Dieu] prenait garde à lui de près, il retirerait à soi son esprit et son souffle.
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
Toute chair expirerait ensemble, et l'homme retournerait dans la poudre.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Si donc tu as de l'intelligence, écoute ceci, prête l'oreille à ce que tu entendras de moi.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Comment celui qui n'aimerait pas à faire justice, jugerait-il le monde? et condamneras-tu comme méchant celui qui est souverainement juste?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
Dira-t-on à un Roi, qu'il est un scélérat? et aux Princes, qu'ils sont des méchants?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
[Combien moins le dira-t-on à celui] qui n'a point d'égard à la personne des grands, et [qui] ne connaît point les riches pour les préférer aux pauvres, parce qu'ils sont tous l'ouvrage de ses mains.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
Ils mourront en un moment, et à minuit tout un peuple sera rempli de frayeur et passera; et le fort sera emporté sans qu'aucune main le frappe.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
Car ses yeux sont sur les voies de chacun, et il regarde tous leurs pas.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Il n'y a ni ténèbres ni ombre de mort, où se puissent cacher les ouvriers d'iniquité.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Mais il n'impute rien à l'homme contre la justice, lorsque l'homme vient à plaider avec le [Dieu] Fort.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Il brise, par des voies incompréhensibles, les hommes puissants, et il en établit d'autres en leur place.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Parce qu'il connaît leurs œuvres, il [les] renverse la nuit, et sont brisés.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Parce qu'ils sont méchants, il les froisse à la vue de tout le monde.
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
A cause qu'ils se sont ainsi détournés de lui, et qu'ils n'ont considéré aucune de ses voies;
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
En sorte qu'ils ont fait monter le cri du pauvre jusqu'à lui, et qu'il a entendu la clameur des affligés.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Que s'il donne du repos, qui est-ce qui causera du trouble? S'il cache sa face à quelqu'un, qui est-ce qui le regardera, soit qu'il s'agisse de toute une nation, ou qu'il ne s'agisse que d'un seul homme?
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
Afin que l'hypocrite ne règne point, de peur qu'il ne soit un filet pour le peuple.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
Certes, tu devrais avoir dit au [Dieu] Fort: J'ai souffert; mais je ne pécherai plus;
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
Et toi, [Seigneur!] enseigne-moi ce qui est au delà de ce que je vois; et si j'ai mal fait, je ne continuerai plus.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
[Mais Dieu] ne te le rendra-t-il pas, puisque tu as rejeté son châtiment, quand tu as fait le choix que tu as fait? Pour moi, je ne [saurais que dire à cela]; mais toi, si tu as quelque chose à répondre, parle.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Les gens de bon sens diront avec moi, et tout homme sage en conviendra,
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Que Job n'a pas parlé avec connaissance, et que ses paroles non point été avec intelligence.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Ha! mon père, que Job soit éprouvé jusqu'à ce qu'il soit vaincu, puisqu'il a répondu comme les impies.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
Car [autrement] il ajoutera péché sur péché, il battra des mains entre nous, et parlera de plus en plus contre le [Dieu] Fort.
