Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Et Elihu répondit,
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
« Écoutez mes paroles, sages. Écoutez-moi, vous qui avez la connaissance.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
Car l'oreille juge les mots, comme le palais goûte la nourriture.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Choisissons pour nous ce qui est juste. Connaissons entre nous ce qui est bon.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Car Job a dit: « Je suis juste », Dieu m'a enlevé mon droit.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Malgré mon droit, je suis considéré comme un menteur. Ma blessure est incurable, bien que je sois sans désobéissance.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
Quel homme est comme Job, qui boit le mépris comme de l'eau,
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
qui fréquente les ouvriers de l'iniquité, et marche avec des hommes méchants?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
Car il a dit: « Il ne sert à rien à un homme pour qu'il se complaise en Dieu.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
« Écoutez-moi donc, hommes d'intelligence: loin de Dieu, qu'il fasse le mal, du Tout-Puissant, pour qu'il commette l'iniquité.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
Car le travail d'un homme, il le lui rendra, et faire en sorte que chacun trouve selon ses voies.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
Oui, certainement, Dieu ne fera pas le mal, Le Tout-Puissant ne pervertira pas non plus la justice.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Qui l'a mis en charge de la terre? Ou qui l'a établi sur le monde entier?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
S'il mettait son cœur sur lui-même, s'il rassemblait en lui son esprit et son souffle,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
toute chair périrait ensemble, et l'homme redeviendrait poussière.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
« Si maintenant vous avez de l'intelligence, écoutez ceci. Écoutez la voix de mes mots.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Celui qui déteste la justice doit-il gouverner? Condamnerez-vous celui qui est juste et puissant,
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
qui dit à un roi: « Infâme! ou aux nobles, « Méchant! »?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
Il ne respecte pas la personne des princes, ni respecter les riches plus que les pauvres, car ils sont tous l'œuvre de ses mains.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
En un instant, ils meurent, même à minuit. Le peuple est ébranlé et disparaît. Les puissants sont emportés sans ménagement.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
« Car ses yeux sont sur les voies de l'homme. Il voit toutes ses allées et venues.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
Il n'y a ni ténèbres, ni obscurité épaisse, où les ouvriers de l'iniquité peuvent se cacher.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
Car il n'a pas besoin de considérer un homme plus avant, qu'il devrait aller devant Dieu en jugement.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
Il met en pièces les puissants d'une manière insoupçonnable, et met les autres à leur place.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
C'est pourquoi il prend connaissance de leurs œuvres. Il les renverse dans la nuit, pour qu'ils soient détruits.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
Il les frappe comme des méchants à la vue des autres;
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
parce qu'ils se sont détournés de lui, et n'a pas voulu prêter attention à ses manières,
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
et ils ont fait en sorte que le cri des pauvres parvienne jusqu'à lui. Il a entendu le cri des affligés.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Quand il donne le calme, qui donc peut condamner? Quand il cache son visage, qui donc peut le voir? Il est au-dessus d'une nation ou d'un homme,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
afin que l'impie ne règne pas, pour qu'il n'y ait personne pour piéger le peuple.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
« Car quelqu'un a-t-il dit à Dieu, Je suis coupable, mais je n'offenserai plus personne.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
Enseigne-moi ce que je ne vois pas. Si j'ai commis l'iniquité, je ne la commettrai plus »?
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Sa rétribution sera-t-elle telle que tu la désires, pour que tu la refuses? Car c'est vous qui devez choisir, et non moi. Par conséquent, parlez de ce que vous savez.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Les hommes doués de discernement me le diront, oui, tout homme sage qui m'écoute:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
« Job parle sans savoir. Ses paroles sont sans sagesse.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Je souhaite que Job soit jugé jusqu'au bout, parce qu'il a répondu comme les méchants.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
Car il ajoute la rébellion à son péché. Il frappe ses mains parmi nous, et multiplie ses paroles contre Dieu. »
