Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Portanto, Jó, ouve, por favor, meus dizeres, e dá ouvidos a todas as minhas palavras.
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Eis que já abri minha boca; minha língua já fala debaixo do meu céu da boca.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
Meus dizeres pronunciarão a integridade do meu coração, e o puro conhecimento dos meus lábios.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
O Espírito de Deus me fez, e o sopro do Todo-Poderoso me deu vida.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Se puderes, responde-me; dispõe-te perante mim, e persiste.
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Eis que para Deus eu sou como tu; do barro também eu fui formado.
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Eis que meu terror não te espantará, nem minha mão será pesada sobre ti.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Certamente tu disseste a meus ouvidos, e eu ouvi a voz de tuas palavras,
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
[Que diziam]: Eu sou limpo e sem transgressão; sou inocente, e não tenho culpa.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Eis que [Deus] buscou pretextos contra mim, [e] me tem por seu inimigo.
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
Ele pôs meus pés no tronco, e observa todas as minhas veredas.
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
Eis que nisto não foste justo, eu te respondo; pois Deus é maior que o ser humano.
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Por que razão brigas contra ele por não dar resposta às palavras do ser humano?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Contudo Deus fala uma ou duas vezes, ainda que [o ser humano] não entenda.
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
Em sonho [ou em] visão noturna, quando o sono profundo cai sobre as pessoas, [e] adormecem na cama.
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Então o revela ao ouvido das pessoas, e os sela com advertências;
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
Para desviar ao ser humano de sua obra, e do homem a soberba.
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
Para desviar a sua alma da perdição, e sua vida de passar pela espada.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
Também em sua cama é castigado com dores, com luta constante em seus ossos,
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
De modo que sua vida detesta [até] o pão, e sua alma a comida deliciosa.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Sua carne desaparece da vista, e seus ossos, que antes não se viam, aparecem.
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
Sua alma se aproxima da cova, e sua vida dos que causam a morte.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
Se com ele, pois, houver algum anjo, algum intérprete; um dentre mil, para anunciar ao ser humano o que lhe é correto,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
Então [Deus] terá misericórdia dele, e [lhe] dirá: Livra-o, para que não desça à perdição; [já] achei o resgate.
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
Sua carne se rejuvenescerá mais do que era na infância, [e] voltará aos dias de sua juventude.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Ele orará a Deus, que se agradará dele; e verá sua face com júbilo, porque ele restituirá ao ser humano sua justiça.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Ele olhará para as pessoas, e dirá: Pequei, e perverti o [que era] correto, o que de nada me aproveitou.
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
[Porém] Deus livrou minha alma para que eu não passasse à cova, e [agora] minha vida vê a luz!
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Eis que Deus faz tudo isto duas [ou] três vezes com o ser humano,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
Para desviar sua alma da perdição, e o iluminar com a luz dos viventes.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Presta atenção, Jó, e ouve-me; cala-te, e eu falarei.
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Se tiveres o que dizer, responde-me; fala, porque eu quero te justificar.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
E se não, escuta-me; cala-te, e eu ensinarei sabedoria.
