Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Maintenant donc, Job, écoute mes discours, Prête l’oreille à toutes mes paroles!
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Voici, j’ouvre la bouche, Ma langue se remue dans mon palais.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
C’est avec droiture de cœur que je vais parler, C’est la vérité pure qu’exprimeront mes lèvres:
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
L’esprit de Dieu m’a créé, Et le souffle du Tout-Puissant m’anime.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Si tu le peux, réponds-moi, Défends ta cause, tiens-toi prêt!
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Devant Dieu je suis ton semblable, J’ai été comme toi formé de la boue;
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Ainsi mes terreurs ne te troubleront pas, Et mon poids ne saurait t’accabler.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Mais tu as dit à mes oreilles, Et j’ai entendu le son de tes paroles:
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Je suis pur, je suis sans péché, Je suis net, il n’y a point en moi d’iniquité.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Et Dieu trouve contre moi des motifs de haine, Il me traite comme son ennemi;
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
Il met mes pieds dans les ceps, Il surveille tous mes mouvements.
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
Je te répondrai qu’en cela tu n’as pas raison, Car Dieu est plus grand que l’homme.
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Veux-tu donc disputer avec lui, Parce qu’il ne rend aucun compte de ses actes?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Dieu parle cependant, tantôt d’une manière, Tantôt d’une autre, et l’on n’y prend point garde.
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
Il parle par des songes, par des visions nocturnes, Quand les hommes sont livrés à un profond sommeil, Quand ils sont endormis sur leur couche.
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Alors il leur donne des avertissements Et met le sceau à ses instructions,
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
Afin de détourner l’homme du mal Et de le préserver de l’orgueil,
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
Afin de garantir son âme de la fosse Et sa vie des coups du glaive.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
Par la douleur aussi l’homme est repris sur sa couche, Quand une lutte continue vient agiter ses os.
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
Alors il prend en dégoût le pain, Même les aliments les plus exquis;
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Sa chair se consume et disparaît, Ses os qu’on ne voyait pas sont mis à nu;
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
Son âme s’approche de la fosse, Et sa vie des messagers de la mort.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
Mais s’il se trouve pour lui un ange intercesseur, Un d’entre les mille Qui annoncent à l’homme la voie qu’il doit suivre,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
Dieu a compassion de lui et dit à l’ange: Délivre-le, afin qu’il ne descende pas dans la fosse; J’ai trouvé une rançon!
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
Et sa chair a plus de fraîcheur qu’au premier âge, Il revient aux jours de sa jeunesse.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Il adresse à Dieu sa prière; et Dieu lui est propice, Lui laisse voir sa face avec joie, Et lui rend son innocence.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Il chante devant les hommes et dit: J’ai péché, j’ai violé la justice, Et je n’ai pas été puni comme je le méritais;
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
Dieu a délivré mon âme pour qu’elle n’entrât pas dans la fosse, Et ma vie s’épanouit à la lumière!
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Voilà tout ce que Dieu fait, Deux fois, trois fois, avec l’homme,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
Pour ramener son âme de la fosse, Pour l’éclairer de la lumière des vivants.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Sois attentif, Job, écoute-moi! Tais-toi, et je parlerai!
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Si tu as quelque chose à dire, réponds-moi! Parle, car je voudrais te donner raison.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
Si tu n’as rien à dire, écoute-moi! Tais-toi, et je t’enseignerai la sagesse.
