Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Or, donc, écoute, Job, mon discours, prête ton attention à toutes mes paroles.
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Vois, je vais ouvrir la bouche et laisser parler ma langue dans mon palais.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
La droiture de mon cœur respire dans mes paroles, et mes lèvres diront clairement ce que je sais.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
L’Esprit de Dieu m’a créé, le souffle de Dieu soutient ma vie.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Si tu le peux, tu me réfuteras; oppose-moi tes raisons, tiens-moi tête.
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Vois, je suis comme toi au regard de Dieu: je suis pétri d’argile, moi aussi.
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Tu n’as donc pas à trembler devant moi, et mon autorité ne pèsera pas lourdement sur toi.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Mais tu as dit à mes oreilles j’entends encore le son de tes paroles:
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
"Je suis pur, sans péché; je suis à l’abri de tout blâme, n’ayant point commis de faute.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Mais quoi! Dieu trouve des griefs contre moi, il me considère comme son ennemi.
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
Il emprisonne mes pieds dans les ceps, surveille toutes mes voies!"
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
"Certes, en cela tu n’as pas raison, te répliquerai-je, car Dieu est plus grand que l’homme."
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Pourquoi entres-tu en lutte avec lui, sous prétexte qu’il ne rend compte d’aucun de ses décrets?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
A la vérité, Dieu parle une fois, même deux fois; on n’y fait pas attention!
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
En songe, dans des visions nocturnes, lorsqu’un profond sommeil s’empare des hommes, lorsqu’ils dorment sur leurs couches,
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
alors il ouvre l’oreille des mortels, et met son sceau sur la correction qu’il leur inflige,
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
pour détourner les gens de leurs agissements et protéger les puissants contre l’orgueil.
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
Ainsi il préserve leur âme de la perdition et empêche leur vie de succomber sous le glaive.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
L’Homme est éprouvé par la souffrance sur sa couche, alors que la plupart de ses os demeurent intacts.
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
Tout son être a le dégoût de la nourriture, son âme repousse les mets les plus délicieux.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Sa chair se consume et disparaît à la vue; ses os, qui étaient invisibles, deviennent saillants.
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
Son âme est tout près de la tombe; sa vie semble livrée aux agents de la mort.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
S’Il est alors un ange qui intercède pour lui, un seul entre mille, qui révèle à l’homme son devoir,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
qui le prenne en pitié et dise: "Fais-lui grâce, pour qu’il ne descende pas dans la fosse, j’ai obtenu sa rançon",
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
alors sa chair retrouve la sève de la jeunesse, il est rendu aux jours de son adolescence.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Il implore Dieu, qui l’écoute avec bienveillance et lui permet de voir sa face avec des cris d’allégresse; il rémunère ainsi la droiture du mortel.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Celui-ci promène ses regards sur les hommes et dit: "J’Avais péché, violé le droit, et cela n’était pas bien de ma part.
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
Mais Dieu a exempté mon âme de descendre dans la fosse, ma vie jouira encore de la lumière."
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Voyez, tout cela, Dieu le fait deux ou trois fois en faveur de l’homme,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
pour ramener son âme des bords de l’abîme, et l’éclairer de la lumière des vivants.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Sois attentif, Job, écoute-moi; fais silence et laisse-moi parler.
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Si tu as quelque chose à dire, réplique-moi; parle, car je souhaite te voir justifié.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
Si non, c’est à toi à m’écouter; tais-toi, et je t’enseignerai la sagesse.
