Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Hear, therefore, my discourse, I pray thee, O Job! And attend unto all my words!
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Behold, I am opening my mouth; My tongue is now speaking in my palate.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
My words shall be in the uprightness of my heart; My lips shall utter knowledge purely.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
The spirit of God made me, And the breath of the Almighty gave me life.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
If thou art able, answer me; Set thyself in array against me; stand up!
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Behold, I, like thee, am a creature of God; I also was formed of clay.
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Behold, my terror cannot dismay thee, Nor can my greatness be heavy upon thee.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Surely thou hast said in my hearing, I have heard the sound of thy words:
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
“I am pure, and without transgression; I am clean, and there is no iniquity in me.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Behold, He seeketh causes of hostility against me; He regardeth me as his enemy.
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
He putteth my feet in the stocks; He watcheth all my paths.”
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
Behold, in this thou art not right; I will answer thee; For God is greater than man.
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Why dost thou contend with Him? For he giveth no account of any of his doings.
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
For God speaketh once, Yea, twice, when man regardeth it not.
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
In a dream, in a vision of the night, When deep sleep falleth upon men, In slumber upon the bed;
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Then openeth he the ears of men, And sealeth up for them admonition;
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
That he may turn man from his purpose, And hide pride from man.
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
Thus he saveth him from the pit, Yea, his life from perishing by the sword.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
He is chastened also with pain upon his bed, And with a continual agitation of his bones,
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
So that his mouth abhorreth bread, And his taste the choicest food;
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
His flesh is consumed, that it cannot be seen, And his bones, that were invisible, are naked;
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
Yea, his soul draweth near to the pit, And his life to the destroyers.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
But if there be with him a messenger, An interpreter, one of a thousand, Who may show unto man his duty,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
Then will God be gracious to him, and say, “Save him from going down to the pit: I have found a ransom.”
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
His flesh shall became fresher than a child's; He shall return to the days of his youth.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
He shall pray to God, and he will be favorable to him, And permit him to see his face with joy, And restore unto man his righteousness.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
He shall sing among men, and say, “I sinned; I acted perversely; Yet hath he not requited me for it:
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
He hath delivered me from going down to the pit, And my life beholdeth the light.”
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Lo! all these things doeth God Time after time with man,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
That he may bring him back from the pit, That he may enjoy the light of the living.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Mark well, O Job! hearken to me! Keep silence, and I will speak.
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Yet if thou hast any thing to say, answer me! Speak! for I desire to pronounce thee innocent.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
But if not, do thou listen to me! Keep silence, and I will teach thee wisdom!
