Йов 33
1 Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
Slyšiž tedy, prosím, Jobe, řeči mé, a všech slov mých ušima svýma pozoruj.
2 Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
Aj, jižť otvírám ústa svá, mluví jazyk můj v ústech mých.
3 Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
Upřímost srdce mého a umění vynesou rtové moji.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
Duch Boha silného učinil mne, a dchnutí Všemohoucího dalo mi život.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
Můžeš-li, odpovídej mi, připrav se proti mně, a postav se.
6 Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
Aj, já podlé žádosti tvé buduť místo Boha silného; z bláta sformován jsem i já.
7 Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
Pročež strach ze mne nepředěsí tě, a ruka má nebudeť k obtížení.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Řekl jsi pak přede mnou, a hlas ten řečí tvých slyšel jsem:
9 „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Čist jsem, bez přestoupení, nevinný jsem, a nepravosti při mně není.
10 Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
Aj, příčiny ku potření mne shledal Bůh, klade mne sobě za nepřítele,
11 У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
Svírá poutami nohy mé, střeže všech stezek mých.
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
Aj, tím nejsi spravedliv, odpovídám tobě, nebo větší jest Bůh nežli člověk.
13 Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Oč se s ním nesnadníš? Žeť všech svých věcí nezjevuje?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Ano jednou mluví Bůh silný, i dvakrát, a nešetří toho člověk.
15 у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
Skrze sny u vidění nočním, když připadá hluboký sen na lidi ve spaní na ložci,
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
Tehdáž odkrývá ucho lidem, a čemu je učí, to zpečeťuje,
17 щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
Aby odtrhl člověka od skutku zlého, a pýchu od muže vzdálil,
18 щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
A zachoval duši jeho od jámy, a život jeho aby netrefil na meč.
19 І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
Tresce i bolestí na lůži jeho, a všecky kosti jeho násilnou nemocí,
20 І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
Tak že sobě život jeho oškliví pokrm, a duše jeho krmi nejlahodnější.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
Hyne tělo jeho patrně, a vyhlédají kosti jeho, jichž prvé nebylo vídati.
22 І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
A tak bývá blízká hrobu duše jeho, a život jeho smrtelných ran.
23 Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
Však bude-li míti anděla vykladače jednoho z tisíce, kterýž by za člověka oznámil pokání jeho:
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
Tedy smiluje se nad ním, a dí: Vyprosť jej, ať nesstoupí do porušení, oblíbilť jsem mzdu vyplacení.
25 Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
I odmladne tělo jeho nad dítěcí, a navrátí se ke dnům mladosti své.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Kořiti se bude Bohu, a zamiluje jej, a patřiti bude na něj tváří ochotnou; nadto navrátí člověku spravedlnost jeho.
27 Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Kterýž hledě na lidi, řekne: Zhřešilť jsem byl, a to, což pravého bylo, převrátil jsem, ale nebylo mi to prospěšné.
28 Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
Bůh však vykoupil duši mou, aby nešla do jámy, a život můj, aby světlo spatřoval.
29 Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
Aj, všeckoť to dělá Bůh silný dvakrát i třikrát při člověku,
30 щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
Aby odvrátil duši jeho od jámy, a aby osvícen byl světlem živých.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
Pozoruj, Jobe, poslouchej mne, mlč, ať já mluvím.
32 Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
Jestliže máš slova, odpovídej mi, nebo bych chtěl ospravedlniti tebe.
33 Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
Pakli nic, ty mne poslouchej; mlč, a poučím tě moudrosti.
