Йов 32
1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
ヨブみづから見て己の正義とするに因て此三人の者之に答ふる事を止む
2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
時にラムの族ブジ人バラケルの子エリフ怒を發せり ヨブ神よりも己を正しとするに因て彼ヨブにむかひて怒を發せり
3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
またヨブの三人の友答ふるに詞なくして猶ヨブを罪ありとせしによりて彼らにむかひて怒を發せり
4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
エリフはヨブに言ふことをひかへて俟をりぬ 是は自己よりも彼等年老たればなり
5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
茲にエリフこの三人の口に答ふる詞の有ざるを見て怒を發せり
6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
ブジ人バラケルの子エリフすなはち答へて曰く 我は年少く汝等は年老たり是をもて我はばかりて我意見をなんぢらに陳ることを敢てせざりき
7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
我意へらく日を重ねたる者宜しく言を出すべし 年を積たる者宜しく智慧を敎ふべしと
8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
但し人の衷には靈あり 全能者の氣息人に聰明を與ふ
9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
大なる人すべて智慧あるに非ず 老たる者すべて道理に明白なるに非ず
10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
然ば我言ふ 我に聽け 我もわが意見を陳ん
11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
視よ我は汝らの言語を俟ち なんぢらの辯論を聽き なんぢらが言ふべき言語を尋ね盡すを待り
12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
われ細に汝らに聽しが汝らの中にヨブを駁折る者一人も無く また彼の言詞に答ふる者も無し
13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
おそらくは汝等いはん 我ら智慧を見得たり 彼に勝つ者は唯神のみ 人は能はずと
14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
彼はその言語を我に向て發さざりき 我はまた汝らの言ふ所をもて彼に答へじ
15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
彼らは愕ろきて復答ふる所なく 言語かれらの衷に浮ばず
16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
彼等ものいはず立とどまりて重ねて答へざればとて我あに俟をるべけんや
17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
我も自らわが分を答へわが意見を吐露さん
18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
われには言滿ち わが衷の心しきりに迫る
19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
わが腹は口を啓かざる酒のごとし 新しき皮嚢のごとく今にも裂んとす
20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
われ説いだして胸を安んぜんとす われ口を啓きて答へん
21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
かならず我は人に偏らず 人に諂はじ
22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
我は諂らふことを知ず もし諂らはば我の造化主ただちに我を絶たまふべし
