Йов 32
1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
And these three men cease from answering Job, for he [is] righteous in his own eyes,
2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
and the anger of Elihu son of Barachel the Buzite burns, of the family of Ram; his anger has burned against Job, because of his justifying himself more than God;
3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
and his anger has burned against his three friends, because that they have not found an answer, and condemn Job.
4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
And Elihu has waited earnestly beside Job with words, for they are older than he in days.
5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
And Elihu sees that there is no answer in the mouth of the three men, and his anger burns.
6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
And Elihu son of Barachel the Buzite answers and says: “I [am] young in days, and you [are] aged; Therefore I have feared, And am afraid of showing you my opinion.
7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
I said, Days speak, And a multitude of years teach wisdom.
8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
Surely a spirit is in man, And the breath of the Mighty One Causes them to understand.
9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
The multitude are not wise, Nor do the aged understand judgment.
10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
Therefore I have said: Listen to me, I show my opinion—even I.
11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
Behold, I have waited for your words, I give ear to your reasons, Until you search out sayings.
12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
And to you I attend, And behold, there is no reasoner for Job, [Or] answerer of his sayings among you.
13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
Lest you say, We have found wisdom, God thrusts him away, not man.
14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
And he has not set words in array for me, And I do not answer him with your sayings.
15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
(They have broken down, They have not answered again, They removed words from themselves.
16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
And I have waited, but they do not speak, For they have stood still, They have not answered anymore.)
17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
I answer, even I—my share, I show my opinion—even I.
18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
For I have been full of words, The spirit of my breast has distressed me,
19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
Behold, my breast [is] as wine not opened, It is broken up like new bottles.
20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
I speak, and there is refreshment to me, I open my lips and answer.
21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
Please do not let me accept the face of any, Nor give flattering titles to man,
22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
For I have not known to give flattering titles, My Maker takes me away in a little.”
