Йов 32
1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
因為約伯自以為義，那三個友人就不再回答他。
2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
那時，有個布次蘭族的人，他是巴辣革耳的兒子厄里烏，為了約伯在天主前自以為義人，便大為憤怒；
3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
同時也對約伯的三個友人大為震怒，因為他們找不到適當的答覆，又以天主為不公。
4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
厄里烏先等他們同約伯講完話，因為他們都比他年老。
5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
他一見他們三人無話可說：遂大為憤怒。
6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
於是布次人巴辣革耳的兒子厄里烏發言說：我年齡小，你們年紀大，故此我退縮畏懼，不敢在你們前表示我的見解。
7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
我心想：「老人應先發言，年高者應教人智慧。」
8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
但人本來都具有靈性，全能者的氣息賦與人聰明；
9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
並不是年高者就有智慧，老年人就通曉正義。
10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
故此我請你們且聽我說，我也要表示我的見解。
11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
直到如今，我等待你們講話，靜聽你們的理論，等待你們尋出適當的言詞；
12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
但現今我已明白看出了，你們中沒一個能駁倒約伯，能回答他的話的。
13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
你們不要說：「我們尋到了智慧! 只有天主可說服他，人卻不能。」
14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
我決不那樣辯論，也決不以你們說的話答覆他。
15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
他們已心亂，不能再回答，且已窮於辭令。
16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
他們已不再講話了，他們已停止，不再答話了，我還等什麼﹖
17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
現在我要開始講我的一段話，表示出我的見解。
18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
因為我覺著充滿了要說的話，內心催迫著我。
19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
看啊! 我內心像尋覓出口的新酒，要將新酒囊爆裂。
20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
我一說出，必覺輕鬆，我定要開口發言。
21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
我決不顧情面，也決不奉承人。
22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
因為我不會奉承，不然，造我者必立即將我消滅。
