Йов 31
1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
Eu fiz um pacto com meus olhos; como, pois, eu olharia com cobiça para a virgem?
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
Pois qual é a porção [dada] por Deus acima, e a herança [dada] pelo Todo-Poderoso das alturas?
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
Por acaso a calamidade não é para o perverso, e o desastre para os que praticam injustiça?
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
Por acaso ele não vê meus caminhos, e conta todos os meus passos?
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
Se eu andei com falsidade, e se meu pé se apressou para o engano,
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
Pese-me ele em balanças justas, e Deus saberá minha integridade.
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
Se meus passos se desviaram do caminho, e meu coração seguiu meus olhos, e se algo se apegou às minhas mãos,
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
Que eu semeie, e outro coma; e meus produtos sejam arrancados.
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
Se foi meu coração se deixou seduzir por [alguma] mulher, ou se estive espreitei à porta de meu próximo,
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
Que minha mulher moa para outro, e outros se encurvem sobre ela.
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
Pois tal seria um crime vergonhoso, e delito [a ser sentenciado por] juízes.
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
Pois seria um fogo que consumiria até à perdição, e destruiria toda a minha renda.
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
Se desprezei o direito de meu servo ou de minha serva quando eles reclamaram comigo,
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
Que faria eu quando Deus se levantasse? E quando ele investigasse [a causa], o que eu lhe responderia?
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
Aquele que me fez no ventre [materno também] não fez a ele? E não nos preparou de um mesmo [modo] na madre?
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
Se eu neguei aos pobres o que eles desejavam, ou fiz desfalecer os olhos da viúva;
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
E se comi meu alimento sozinho, e o órfão não comeu dele
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
(Porque desde a minha juventude cresceu comigo como [se eu fosse seu pai], e desde o ventre de minha mãe guiei [a viúva] );
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
Se eu vi alguém morrer por falta de roupa, e o necessitado sem algo que o cobrisse,
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
Se sua cintura não me bendisse, quando ele se esquentava com as peles de meus cordeiros;
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
Se levantei minha mão contra o órfão, quando vi que seria favorecido na corte judicial,
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
Que minha escápula caia do meu ombro, e meu braço se quebre de sua articulação.
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
Porque o castigo de Deus era um assombro para mim, e eu não teria poder contra sua majestade.
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?
Se eu pus no ouro minha esperança, ou disse ao ouro fino: Tu és minha confiança;
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Se eu me alegrei de que minha riqueza era muita, e de que minha mão havia obtido muito;
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
Se olhei para o sol quando brilhava, e à lua quando estava bela,
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
E meu coração se deixou enganar em segredo, e minha boca beijou minha mão,
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Isto também seria um delito [a ser sentenciado por] juiz; porque teria negado ao Deus de cima.
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
Se eu me alegrei da desgraça daquele que me odiava, e me agradei quando o mal o encontrou,
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
Sendo que nem deixei minha boca pecar, desejando sua morte com maldição,
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
Se a gente da minha casa nunca tivesse dito: Quem não se satisfez da carne dada por ele?
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
O estrangeiro não passava a noite na rua; eu abria minhas portas ao viajante.
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
Se encobri minhas transgressões como as pessoas [fazem], escondendo meu delito em meu seio;
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
Porque eu tinha medo da grande multidão, e o desprezo das famílias me atemorizou; então me calei, e não saí da porta:
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
Quem me dera se alguém me ouvisse! Eis que minha vontade é que o Todo-Poderoso me responda, e meu adversário escrevesse um relato da acusação.
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
Certamente eu o carregaria sobre meu ombro, e o poria em mim como uma coroa.
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
Eu lhe diria o número de meus passos, e como um príncipe eu me chegaria a ele.
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
Se minha terra clamar contra mim, e seus sulcos juntamente chorarem;
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
Se comi seus frutos sem [pagar] dinheiro, ou fiz expirar a alma de seus donos;
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.
Em lugar de trigo que [me] produza cardos, e ervas daninhas no lugar da cevada. [Aqui] terminam as palavras de Jó.
