Йов 31
1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
Mwen te fè sèman pou m' pa janm gade yon jenn fi avèk move lide.
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
Kisa Bondye ki anwo a ap fè nou konsa? Kisa Bondye ki gen tout pouvwa a sere pou nou?
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
Li voye malè pou moun ki pa mache dwat. Li voye tribilasyon pou moun k'ap fè mechanste.
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
Eske Bondye pa konnen tou sa n'ap fè? Eske li pa wè tout vire tounen m'?
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
Eske mwen janm nan bay manti? Eske mwen janm chache twonpe moun?
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
Se pou Bondye peze m' nan bon balans li a. Se pou Bondye wè jan m' toujou mache dwat.
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
Si mwen janm pran chemen kwochi pou mwen, si mwen te kite lanvi anvayi kè m', si mwen janm mete men m' nan sa ki mal,
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
se pou lòt moun rekòlte sa mwen plante. Se pou yo rache tout ti plant k'ap pouse nan jaden m'.
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
Si mwen te kite yon lòt fanm pran tèt mwen, pou m' al kache devan pòt yon frè mwen ap veye,
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
se pou madanm mwen fè manje pou yon lòt gason. Se pou lòt gason kouche avè l'.
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
Se yon gwo bagay sal mwen ta fè la a. Se bagay pou yo ta touye m'.
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
Se ta tankou yon gwo dife mwen limen pou fini avè m' nèt. Li ta boule dènye sa m' genyen.
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
Lè domestik mwen osinon sèvant mwen gen kont avè m', si mwen ta refize mete rezon an kote l' ye a,
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
kisa mwen ta fè, lè Bondye parèt devan m'? Lè l'a mande m' kont, kisa m'a reponn li?
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
Menm Bondye ki fè m' nan vant manman m' lan, se li menm tou ki fè yo nan vant manman pa yo. Se li menm ki kreye nou tout.
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
Mwen pa janm refize ede yon pòv. Ni mwen pa janm kite vèv yo nan nesesite.
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
Mwen pa janm kite timoun san papa yo rete grangou pou m'ap manje manje m' pou kont mwen.
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
Okontrè, depi m' fèt, m' sèvi ak timoun sa yo tankou papa ak pitit. Depi m' soti nan vant manman m', m'ap pran swen vèv yo.
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
Lè m' jwenn yon malere toutouni osinon yon pòv endijan san yon bout dra,
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
mwen ba yo rad pou mete sou yo, mwen pran lenn sou do mouton m' pou m' ba yo chofe.
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
Si m' te janm aji mal ak yon timoun san papa paske mwen konnen y'a toujou ban m' rezon nan tribinal,
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
enben, se pou zepòl mwen dejwente, se pou de bra m' kase.
23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
Paske, mwen pè jijman Bondye. Mwen pa ka kanpe devan l'.
24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?
Mwen pa janm mete konfyans mwen nan lò pou m' ta di se sa k'ap pwoteje m'.
25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Mwen pa janm vante tèt mwen dèske mwen gen anpil byen, dèske mwen fè anpil lajan ak men mwen.
26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
Mwen pa janm adore solèy ak lalin lè yo klere byen bèl nan syèl la.
27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
Mwen pa janm pèdi tèt mwen pou m' sèvi yo an kachèt.
28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Sa a tou, yo ta mèt touye m' si m' ta fè l', paske mwen ta nye Bondye ki gen tout pouvwa a.
29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
Mwen pa janm kontan lè lènmi m' ap soufri. Mwen pa janm fè fèt lè malè tonbe sou yo.
30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
Mwen pa janm kite bouch mwen chape pou m' ta ba yo madichon, pou m' ta rive mande lanmò pou yo.
31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
Tout moun k'ap viv nan kay avè m' konnen mwen toujou byen resevwa tout moun lakay mwen.
32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
Vwayajè pa janm dòmi deyò nan lari. Pòt kay mwen toujou louvri pou yo.
33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
Mwen pa janm kache peche m' pou pesonn. Ni mwen pa janm fè sa ki mal an kachèt.
34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
Mwen pa janm pè sa moun ap di. Mwen pa janm pè louvri bouch mwen ni pè mete pwent tèt mwen deyò, paske mwen ta pè pou moun pa lonje dwèt sou mwen.
35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
Pa gen pesonn pou koute sa m'ap di la a? Mwen fin di sa pou m' di a. Koulye a, se Bondye ki pou reponn mwen. Si moun ki pa vle wè m' lan ta voye papye nan tribinal pou mwen,
36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
mwen ta pote papye sa a sou zepòl mwen san ankenn wont. Mwen ta mare l' sou tèt mwen, tankou yon kouwòn.
37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
Mwen ta di Bondye dènye sa mwen fè. Mwen ta kenbe tèt mwen dwat devan l'.
38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
Si se vòlò mwen te vòlò tè m'ap travay la kifè koulye a tè a ap mande m' kont,
39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
si mwen te manje rekòt jaden an san peye travayè yo kifè koulye a y'ap pote plent pou mwen,
40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.
enben, se pikan ak chadwon ki pou leve nan jaden m' kote ble ak lòj te konn pouse. Se konsa Jòb te fin pale.
