Йов 31

1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

Keiman kamit teni toh kigahna kasem in khangdong numei chu jon lunga vet lou dingin,

2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

Ijeh inem itile chunga Pathen chun eiho ipi dinga eilhen u ham? Chungsang a um hatchungnung pa a konna goulo ding chu ipi ham?

3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

Migiloute dinga vangsetna hilou hija chule thilphalou bolte dinga vangset umtah dinmun chu hilou ham?

4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

Pathen in kabol katoh jouse amulou hija chuleh kakalse jat jong ahet hilou ham?

5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

Mikhat tou koma jou kasei khah a chuleh mikhat tou kalhep khah em?

6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

Thudih kitena chun Pathen in eitetoh hen, ijeh inem itile aman kalung thenna hi ahet ahi.

7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

Alamlhah a konna ahilouva ijem tia kamu ji ho a kalungthim jon lung ngaichatna kanei khah a ahiloule chonsetna dang khat a themmona kanei khah a ahile,

8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

Hiti chun mikhat touvin hange mim kaphu na ana nejeng hen, kaphu doh chengse abonchan kibotdoh soh jeng hen.

9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

Ijem tia kalungthim in numei khat tou alheplhah a ahiloule ka inheng pa jinu jon lunga kavet khah a ahile,

10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

Chuti chun kajinu jong pasal dang ji hijeng hen, pasal dang khat in luppi jeng hen.

11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

Ijeh inem itile jon lung put hi jachat umtah chonset ahi, hiche dandih louva chon ho chu gimbol dinga lha ahi.

12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

Hichu damun lampi lhung keija meiyin akah tobang ahin, kanei jouse kamang hel ding ahi.

13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

Ijemtia kasohpa ham kasoh numei adih louva kabolla ahileh amahon akiphin nau kakoma ahinlhut teng uleh,

14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

Pathen chu iti kakimaito pi ding hitam? Aman thu eihin doh teng ipi kasei tadem?

15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

Ajeh chu Pathen in kei leh kasoh te kaniuva eisem kop u ahi.

16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

Vaichate panpi ding kada khah a ahiloule meithai ho kinepna kasuh keh peh khah em?

17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

Ka anneh chunga kachip khah a chaga pabeite toh nehkhom ding kada khah em?

18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

Ahipoi, mipa khat bangin, kaneo laiya pat in chagate kahin hoitup in chule kahinkho lhumin meithaite hoitup nan kahin mange.

19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

Itih lai hijongle chenna ding neilou ponbeija umho chule von ding neilou gentheiho kamu tengle

20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

Akisillum diuva samul pon kapeh ji jeh a eipachat jiu hilou ham?

21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

Thutanpa kalanga apan nadinga chaga khat douna a kakhut kadop khah a ahile,

22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

Hiti chun kalengkou aumna a konin kisatlha jeng hen, kaban jang jong akisuhto na a konin kisatlha jeng hen.

23 Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

Hichu Pathen thutanna kimaitopi sangin phajonte, ijemtia oupe Pathen chun einan chahkheh a ahile kinepna ipi kanei ding ham?

24 Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?

Keiman katahsanna summa kakoi khah a ahile, ahiloule kasana a hi kakison khah a ahile,

25 Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Kanei kagou jouse leh kakhol khom jouse jeh a kipah a kahile,

26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

Vantham jol ho a vahpel a vah nisa leh lha alampia chesuh khu kavet a,

27 то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

Chuleh aguh a kalungthim kalheplhah a amaho houna kaga galchop khah a ahile,

28 це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Achuti tah a ahile thutan vaihom hon eigim bol uhen, chuti chu ahi tah leh van Pathen thusei kangaipeh lou hiding tina ahi.

29 Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

Kamelma techu manthah nan ahin phah tenga ahiloule alampiuva hahsatna ahung tengle, hetnom ten tena aum jeh uva kipah kahile,

30 Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

Ahipoi, keiman mikhat tou kaspset a, ahiloule phulah ding kasei kha pon, hitobang chonsetna hi kabol khapoi.

31 Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

Kasoh pan jong adangho chu gilkel in kachesah tai tin asei khapoi.

32 Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

Hetkhah lou mi jong kakihei mangsan kha pon, ahinlah mijouse din kot kahonpeh ji bouve.

33 Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

Midangho banga ken kachonsetna selmang ding kagot a, kasuhkhel kalung thima ka imden khah ham?

34 Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

Mipiho kakichatna ahiloule kikhop khom naho kadeimo a hiche ho jeh a chu thipbeh a insunga kaum den khah ham?

35 О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

Mikhat tou beh in kathusei eingai peh hen lang hileh ven kakihonna dinga kamin soi kakai ding ahi. Hatchungnungpa chun eidonbut hen lang eiheh pan kei douna thu sundoh hen.

36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

Keiman themmo eichan sah nau chu kiloupi sah tah a kaki maitopi ding lallukhuh banga kakikhuh ding ahi.

37 Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

Ijeh inem itile keiman kathilbol adihtah chu kaseipeh ding ahin, ama masanga chu leng chapate banga kahung ding ahi.

38 Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

Kagam in themmo eichansah khah tah a tucha maha jouse kitoh tah a ahung ka soh keijuva,

39 якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

Ahilouva achang leh mim kana guh khah a ahiloule anei ho kana tha khah tah a ahile,

40 то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.

Chuti chun gehu khellin ling leh khau agama chun keh henlang, chang khellin hampa keh hen. Job thusei ho akichaitai.