Йов 30
1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
Kodwa khathesi abatsha kulami ngensuku bayangihleka, oyise babo engangingabadelela ukubafaka lezinja zomhlambi wami.
2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
Yebo, amandla ezandla zabo ayengaba yini kimi, ukuvuthwa kwabo sekuphelile?
3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Ngenswelo langendlala bajujukile, bangqathuze elizweni elomileyo, elalikade liyinkangala legwadule.
4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
Abakha imibhida yetshwayi enkotheni, lempande yesihlahla serotemu iyikudla kwabo.
5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
Baxotshwa phakathi kwabantu; bamemeza ngabo kungathi lisela;
6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
ukuthi bahlale eliweni lezihotsha, imigodi yenhlabathi, lamadwala.
7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
Bayakhonya phakathi kwenkotha, babuthane phansi kokhula.
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
Bangabantwana beziphukuphuku, yebo abantwana abangelabizo; betshaywa, bexotshwa emhlabeni.
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
Khathesi sengiyingoma yabo, sengiyisiga sabo.
10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
Banengwa yimi, bamela khatshana lami; kabayekeli ukungikhafulela ebusweni ngamathe.
11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
Ngoba ukhulule intambo yami, wangicindezela, ngakho balahle itomu phambi kwami.
12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
Ngakwesokunene abatsha bayasukuma, bafuqa inyawo zami, bangivusela indlela zabo zokubhubhisa.
13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
Badiliza indlela yami, bancedisa ukuqhubela phambili incithakalo yami, kabalamncedisi.
14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
Beza kungathi bafohlela esikhaleni esibanzi; phakathi kwencithakalo batheleka.
15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
Izesabiso ziphendukele phezu kwami; baxotshana lodumo lwami njengomoya, lempumelelo yami yedlula njengeyezi.
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
Khathesi-ke umphefumulo wami uyazithulula phezu kwami; insuku zosizi zingibambile.
17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
Ubusuku bugwaza amathambo ami phakathi kwami, lokungingqathuzayo kakuphumuli.
18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
Ngobunengi bamandla akhe isembatho sami siyaguqulwa; uyangibhinca njengesiphika sebhatshi lami.
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
Ungiphosele odakeni, senginjengothuli lomlotha.
20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
Ngiyakhala kuwe, kodwa kawungiphenduli; ngiyasukuma, unginanzelele nje.
21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
Usuphenduke waba lesihluku kimi; ngamandla esandla sakho umelana lami.
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
Ungiphakamisela emoyeni, ungigadise kuwo, ungincibilikisele kusiphepho.
23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
Ngoba ngiyazi ukuthi uzangibuyisela ekufeni, lendlini emiselwe bonke abaphilayo.
24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
Kodwa umuntu kayikwelulela isandla engcwabeni, kumbe encithakalweni yakhe akhalele usizo.
25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Kangimkhalelanga inyembezi yini owayelensuku ezilukhuni, umphefumulo wami wadabuka ngongumyanga?
26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
Lapho ngilindele okuhle, kweza okubi; lapho ngilindele ukukhanya, kweza umnyama.
27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
Imibilini yami yabila, kayithulanga, lensuku zosizi zingandulele.
28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
Ngahamba ngilila, kungelalanga; ngasukuma ebandleni ngakhalela usizo.
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
Ngingumfowabo wemigobho, lomngane wezintshe.
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
Isikhumba sami simnyama phezu kwami, lamathambo ami atshile ngokutshisa.
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
Ichacho lami selibe yisililo, lomhlanga wami uyilizwi labakhala inyembezi.
