Йов 30
1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
Be wali na afoha ayeligi dunu da nama habosesesa. Ilia eda da dunu hamedeiba: le, ilia da na wa: me amo na sibi wa: i sosodo aligimusa: fidima: ne, na da logo hame doasimu galu.
2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
Ilia da gasa guminisi dunu, gasa hameba: le, na hawa: hamosu hamomu hamedei ba: i.
3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Ilia da hame gagui amola ha: aligiba: le, ilia da gasia hafoga: i sogebiga, hafoga: i ifa difi gagisu.
4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
Ilia da hafoga: i soge ifalabo liligi a: le fasili, nasu. Hame hedai ‘isu doa: su’ ifa ea difi amolawane nasu.
5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
Dunu eno da wamolasu dunuma wele sia: ne, sefasibi defele, ilima wele sia: ne sefasi.
6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
Ilia da magufu gelabo, gafulu ganodini dogoi, amo ganodini golasu.
7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
Ilia da wadela: i sogega sigua ohe defele hulalu. Ilia da ifalabo haguduga gogodogagini esalusu.
8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
Ilia da dio hamedene, hamedeidafa dunu esalu. Eno dunu ilia da sogega gadili sefasi.
9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
Be wali ilia da misini, nama oufesega: ne habosesesa. Na da ilima oufesega: su liligi fawane gala.
10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
Ilia da nama higale hamosa. Ilia da ili hou da na hou bagade baligisa dawa: Amola ilia da misini, na odagia defo adugagala: sa.
11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
Gode da na gasa hame amola hahani hamoi dagoi. Amaiba: le, amo hamedei dunu da ougi bagadewane nama doagala: sa.
12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
Amo dunu wa: i da na odagiaba doagala: sa. Na iliba: le beda: ga hobeasa. Ilia da na dafawanedafa hasalima: ne ilegelala.
13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
Ilia da na hobeamu logo hedofasa. Ilia na gugunufinisimusa: , logo hogosa. Ilia logo hedofamu dunu da hame gala.
14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
Ilia da na gaga: i dobea holelesisi gelabodili nama soagalaguda: sa.
15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
Na da beda: su hou amoga hasali dagoi. Na hahawane hou da hedolo fo mabe agoai, asi dagoi ba: sa. Na bagade gagui hou da mu mobi defele, asi dagoi ba: sa.
16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
Na da wali bogomu gadenei galebe. Na se nabasu amo uhimu da hamedei.
17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
Gasia, na gasa huluane da sesedudaha. Se da na da: iba: le gadigadidudabe da hame yolesa.
18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
Gode da na abula mugia gaguli, bebenoagisisa.
19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
E da na gaguli, fafua gisalugala: sa. Na hou da osobo gulu hame baligisa.
20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
Gode! Na da Dima wele sia: sa, be Di da nama hame adole iaha. Na Dima sia: ne gadosea, Di da na sia: hame naba.
21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
Di da nama mae asigiliwane hamosa. Dia gasa huluane amoga nama se iaha.
22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
Dia da na foga mini masa: ne, logo doasisa. Di da gibula bobodobe isu amoga, na mini laha.
23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
Na dawa: ! Dunu huluane ilima misunu hou defele, Di da na bogoma: ne oule ahoa.
24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
Na da wadela: lesi dagoi. Di da nama asigima: ne fawane, na edegesa. Dia abuliba: le nama doagala: sala: ?
25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Na da bidi hamosu lai dunuma asigiba: le, dinanu. Amola hame gagui dunuma asigilalu.
26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
Na da hahawane hou amola hadigi hou nama misa: ne dawa: i. Be bidi hamosu amola gasi amo fawane nama doaga: i.
27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
Na da da: i dioi amola se nabasu amoga fawane sagodigi diala. Na da eso huluane se fawane nabala.
28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
Na da alaloyo amo ganodini ahoa. Na da dunu ilia odagiaba wa: legadole, fidima: ne adole ba: sa.
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
Na sia: da sigua wa: me amola wida (osadaligi) ilia ga: be defele, da: i dioi amola fofagi agoai naba.
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
Na gadofo da afadenene, bunumai hamoi dagoi. Na da asugiga dogolosa.
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
Na da musa: hahawane gesami hea: su nabi. Be wali na da disa gugulubi fawane naba.
