Йов 3
1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
Thilsoh hijat nung hin Job akamkan apen nikho agaosap tai.
2 І Йов заговорив та й сказав:
Job in aseijin,
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
“Kapen nikho le keima mihem a kahung kijil na jan chu chulmangin umhen,
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.
Hiche nikho chu muthim soh jeng hen, Chung Pathen a ding jengin jong mang helhen, chule khovah in salvah hih helhen.
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
Hiche nikho chu muthim khojinin kitom mang jeng hen, meivomin khu jeng hen chule muthim chun kichat tijat sah hen.
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
Hiche jan chu nikho kisimna a konin kichop mang jeng hen, kum sunga nikho kisimna a avellin kisimtha kit tahih hel hen, lha kisimna holah a jong avellin hung kilang lut hihhen.
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
Hiche jan chu nao kijil theilouna jan hihen.
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
Gaosap them Leviathan suthou thei khop a gaosap them hon hiche ni chu gaosap uhen.
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
Hiche nikho chule jingvalpa jong thim den hen, vahding kinem hen lang ahinlah pannabei hihen lang jingkah khovah jong muhih beh hen.
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
Kanu naobu khah louva anakoi nikho chu gaosap in umhen, leiset gim gentheina jouse mudinga eina pen sah jeh chun.
11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
Ipijeh a athisa a kanapen louham? Kanu naobu a konna kahung doh a chu kana thilou ham?
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
Ibola kanu phei chunga chu eina kilup sah ham? Ipi bolla kanun anoija eina vah ham?
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
Kahung pen chun ana thiden leng kei tua hi lungmong tah a kauma kaimutna kicholdo tadinga.
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
Leiset leng le prime minister oupe u oupe tah tah mangthahsa hotoh kicholdo khoma kium dinga.
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
Sana haotah tah le ain sungu dangka dimset ho chutoh kichodo khom tading.
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
Athisa a peng chapang holeh naosen khovah mukhalou ho banga eina kivui den lou ham?
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
Mithisa ho lah a chun miphalou in hahsatna asosah tah lou jeh chun thachol jouse aki choldo tai.
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
Thikhol khulla chun sohchang kihen ho jong angah a pangpa sapsetna ajatapouve.
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
Mihao leh migenthei aum khomun chule soh jong apupa a konin a ongthol tai.
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
Ipi dinga migentheipa hi khovah kimusah a migentheipa hi hinkho kipea ham?
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
Thiding angaicha lheh uvin ahinlah thina chu ahung lhung pon, gou kiselguh sangin ngahlel tah in ahol un ahi.
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
Gentheina jouse athoh chai uva athi teng uleh kipana adimset jiuvin lhankhuh amu teng uleh akipah jiuve.
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
Akhonung ding neilou Pathen in hahsatna dimsetna aumkhum ho chu hinkho kipeuva ham?
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
Khoisatna ding kanei theipon, kathoh hahsat hohi twi bangin akisung lhai.
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
Keiman kaki chat pen ipi ham khat kachunga asoh in, hatah a kakichat leh kalung gimna pen ahung lhung tai.
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“
Lungmonna kanei poi, thipbeh cha umna kanei poi, choldona kanei pon, boina le hahsatna bou ahung ji'e.”
