Йов 3
1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
Te phoeiah Job a ka te a ang tih a khohnin te a tap.
2 І Йов заговорив та й сказав:
Te vaengah Job loh a doo tih,
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
Amah kah thang nah khohnin neh, “Tongpa a yom,” a ti hlaem khaw paltham mai saeh.
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.
Te khohnin te a hmuep la om palueng vetih, Pathen loh a so la toem pawt mako. Te dongah vangnah loh te soah sae boel saeh.
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
Te te hmaisuep neh dueknah hlipkhup loh suk saeh. A soah khomai yaal saeh lamtah, hlamhop hnin bangla let saeh.
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
Tekah hlaem te a hmuep loh lo saeh lamtah kum khat kah khohnin dongah a kohoe boel saeh, hla taenah dongah khaw kun boel saeh.
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
Tekah hlaem te pumhong la om saeh lamtah a khuiah omngaih laa cuen boel saeh ne.
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
Khohnin thae aka phoei thil tih, a coekcoe la Leviathan aka haeng loh, te te tap saeh.
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
Hlaemhmah aisi khaw hmuep saeh lamtah, khosae te lamtawn cakhaw sae boel saeh, mincang khosaeng te hmu boel saeh.
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
Ka bungko thohkhaih te a khaih mai vetih thakthaenah he ka mik lamloh a thuh mai kolla.
11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
Balae tih bung khuiah ka duek pawh. Bungko lamloh ka thoeng tih ka pal hae.
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
Balae tih khuklu loh kai n'doe, balae tih rhangsuk loh n'khut.
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
Ka yalh to palueng koinih la ka ip mong vetih ka duem lah ni.
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
Manghai rhoek neh a imrhong aka thoh diklai olrhoep rhoek taengla,
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
Amih taengkah sui mangpa rhoek neh a im ah tangka aka hawn rhoek taengah.
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
Rhumpu bangla n'thuh kanoek vetih vangnah aka hmuh noek pawh camoe rhoek bangla ka om pawt mako.
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
Teah te halang rhoek loh khoponah a toeng uh tih thadueng aka bawt khaw pahoi duem.
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
Thongtla rhoek te rhenten rhalthal uh tih, tueihno ol ya uh pawh.
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
Tanoe neh kangham khaw amah la om pahoi tih sal khaw a boei taeng lamloh sayalh coeng.
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
Balae tih thakthaekung taengah vangnah, hinglu khahing taengah hingnah a paek?
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
Dueknah hamla aka rhingda long khaw dang hae pawt tih kawn lakah te te a too.
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
Phuel a hmuh uh vaengah omngaihnah neh a ngaingaih la a kohoe uh.
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
A longpuei te hlang ham tah a thuh dae a taengah Pathen loh a mak pah.
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
Ka buh hmai ah ka hueinah ha pawk tih ka kawknah he tui bangla pha.
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
Birhihnah neh ka birhih akhaw kamah m'vuei tih ka rhih nawn te khaw kamah taengah thoeng.
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“
Ka dingsuek pawt tih ka mong pawh, ka duem pawt vaengah khoponah ha thoeng,” a ti.
