Йов 29
1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Ayubu akaendelea na hoja yake, akasema:
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
“Tazama jinsi ninavyoitamani miezi iliyopita, zile siku ambazo Mungu alikuwa akinilinda,
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
wakati taa yake iliniangazia kichwani changu, na kwa mwanga wake Mungu nikapita katikati ya giza!
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
Natamani siku zile nilizokuwa katika ustawi wangu, wakati urafiki wa Mungu wa ndani ulipoibariki nyumba yangu,
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
wakati Mwenyezi alikuwa pamoja nami, nao watoto wangu walikuwa wamenizunguka,
6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
wakati njia yangu ilikuwa imenyweshewa siagi, nao mwamba ukanimiminia vijito vya mafuta ya zeituni.
7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
“Wakati nilipokwenda kwenye lango la mji na kuketi katika kiwanja,
8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
vijana waliniona wakakaa kando, nao wazee walioketi wakasimama;
9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
wakuu wakaacha kuzungumza na kuziba vinywa vyao kwa mikono yao;
10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
wenye vyeo wakanyamazishwa, nazo ndimi zao zikagandamana na makaakaa ya vinywa vyao.
11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Yeyote aliyenisikia alinena mema juu yangu, nao walioniona walinisifu,
12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
kwa sababu nilimwokoa maskini aliyeomba msaada, naye yatima aliyekuwa hana wa kumsaidia.
13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
Mtu aliyekuwa karibu kufa alinibariki, nami niliufanya moyo wa mjane kuimba.
14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
Niliivaa haki kama vazi langu; uadilifu ulikuwa joho langu na kilemba changu.
15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
Nilikuwa macho ya kipofu na miguu kwa kiwete.
16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
Nilikuwa baba kwa mhitaji; nilimtetea mgeni.
17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
Niliyavunja meno makali ya waovu, na kuwapokonya wahanga kwenye meno yao.
18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
“Nikafikiri, ‘Nitafia katika nyumba yangu mwenyewe, nazo siku zangu zitakuwa nyingi kama chembechembe za mchanga.
19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
Mizizi yangu itafika mpaka kwenye maji, nao umande utakaa juu ya matawi yangu usiku kucha.
20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
Utukufu wangu utabakia kuwa mpya ndani yangu, upinde wangu daima utaendelea kuwa mpya mkononi mwangu.’
21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
“Watu walinisikiliza kwa tumaini, wakingojea ushauri wangu kwa utulivu.
22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
Baada ya mimi kuzungumza, hawakusema zaidi; maneno yangu yaliingia masikioni mwao kwa makini.
23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
Waliningojea kama manyunyu ya mvua na kuyapokea maneno yangu kama ardhi inyonyavyo mvua ya vuli.
24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
Walipokata tamaa niliwaonyesha uso wa furaha; nuru ya uso wangu ilikuwa ya thamani kwao.
25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
Niliwachagulia njia na kukaa kama mkuu wao; niliishi kama mfalme katikati ya majeshi yake; nikawa kama yeye anayewafariji waombolezaji.
