< Йов 29 >

1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Y Job nuevamente tomó la palabra y dijo:
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
¡Si pudiera volver a ser como estaba en los meses pasados, en los días en que Dios me estaba cuidando!
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
Cuando su luz brillaba sobre mi cabeza, y cuando por su luz podía andar en la oscuridad.
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
Cuando yo estaba en los días de mi juventud, cuando mi tienda fue cubierta por la mano de Dios;
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
Cuando él Todopoderoso estaba todavía conmigo, y mis hijos me rodeaban;
6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
Cuando mis pies se lavaron con leche, y ríos de aceite fluían de la roca para mí.
7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
Cuando salía a la puerta, para subir al pueblo y tomar asiento en el lugar público.
8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
Los jóvenes me vieron y se escondían, y los ancianos se levantaron de sus asientos;
9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
Los gobernantes se callaron, y se pusieron las manos en la boca;
10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
Los jefes bajaron su voz, y sus lenguas se les pegaba al paladar de sus bocas.
11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Porque cuando llegó a sus oídos, los hombres dijeron que yo era verdaderamente feliz; Y cuando vieron sus ojos, me dieron testimonio;
12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
Porque yo era un salvador de los pobres cuando él clamaba por ayuda, y por huérfano que no tenía ayuda.
13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
La bendición de aquel que estaba cerca de la destrucción vino sobre mí, y puse una canción de alegría en el corazón de la viuda.
14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
Me puse la justicia como mi ropa, y estaba llena de ella; Las decisiones correctas fueron para mí una bata y un tocado.
15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
Yo era ojos para los ciegos, y pies para el que no tenía poder para caminar.
16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
Yo era un padre para los pobres, examinaba la causa que no conocía.
17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
Por mí se rompieron los grandes dientes del malvado, y le hice renunciar a lo que había quitado violentamente.
18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
Entonces dije: Terminaré con mis hijos a mi alrededor, mis días serán como la arena en número;
19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
Mi raíz estará abierta a las aguas, y él rocío de la noche estará en mis ramas,
20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
Mi gloria será siempre nueva, y mi arco se renueva fácilmente en mi mano.
21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
Los hombres me escucharon, esperando y guardando silencio para mis sugerencias.
22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
Después de haber dicho lo que tenía en mente, se quedaron callados y dejaron que mis palabras se adentren en sus corazones;
23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
Me esperaban como a la lluvia, abriendo la boca como a las lluvias de primavera.
24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
Cuando yo les sonreía, cuando no tenían esperanza, y la luz de mi cara nunca fue nublada por su miedo.
25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
Tomé mi lugar como jefe, guiándolos en su camino, y fui como rey entre su ejército cuando estaban tristes yo los consolaba.

< Йов 29 >