Йов 29
1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
UJobe wasebuya ephakamisa isaga sakhe wathi:
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
Kungathi ngabe nginjengenyangeni zamandulo, njengensukwini uNkulunkulu angigcine ngazo,
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
lapho isibane sakhe sakhanya phezu kwekhanda lami; ngahamba emnyameni ngokukhanya kwakhe!
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
Njengoba nganginjalo ensukwini zokuvuthwa kwami, lapho iseluleko sikaNkulunkulu sasiphezu kwethente lami,
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
lapho uSomandla wayeseselami, labantwana bami bengiphahlile,
6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
lapho ngagezisa izinyathelo zami ngolaza, ledwala langithululela imifula yamafutha!
7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
Lapho ngaphuma ngaya esangweni ngidabula umuzi, ngalungisa isihlalo sami emdangeni;
8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
amajaha angibona, acatsha; lamaxhegu asukuma ema;
9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
iziphathamandla zayekela ukukhuluma, zabeka isandla phezu komlomo wazo;
10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
ilizwi labakhulu lacatsha, lolimi lwabo lwanamathela elwangeni lwabo.
11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Lapho indlebe isizwa yangibusisa, lelihlo libona langifakazela,
12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
ngoba ngakhulula umyanga okhalayo, lentandane, longelamsizi.
13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
Isibusiso sobhubhayo sehlele phezu kwami, njalo ngenza inhliziyo yomfelokazi ihlabele ngentokozo.
14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
Ngembatha ukulunga, kwangembesa; isahlulelo sami saba njengesembatho lomqhele.
15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
Ngangingamehlo koyisiphofu, ngangizinyawo kusiqhuli.
16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
Nganginguyise wabayanga, lendaba engingayaziyo ngayihlolisisa.
17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
Ngasengisephula umhlathi womubi, ngamenza alahle impango emazinyweni akhe.
18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
Ngasengisithi: Ngizaphela lesidleke sami, ngandise insuku njengetshebetshebe.
19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
Impande zami zinabele emanzini, lamazolo alale ubusuku ogatsheni lwami.
20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
Udumo lwami lutsha kimi, ledandili lami laguquka esandleni sami.
21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
Bangilalela, belindele, bathulela iseluleko sami.
22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
Emva kwelizwi lami kabaphendulanga, lelizwi lami lathontela phezu kwabo.
23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
Bangilindela njengezulu, lomlomo wabo bawukhamisela izulu lokucina.
24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
Lapho ngibahlekela, kabakholwanga, lokukhanya kobuso bami kabakuwiselanga phansi.
25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
Ngakhetha indlela yabo ngahlala ngiyinhloko, ngahlala njengenkosi phakathi kweviyo, njengoduduza abalilayo.
