Йов 29
1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Ayuba ya ci gaba da jawabinsa,
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
“Da ma ina nan lokacin da ya wuce baya can, kwanakin da Allah yake lura da ni,
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
lokacin da fitilarsa take haske a kaina na yi tafiya cikin duhu tare da haskensa.
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
Kwanakin da nake tasowa, lokacin da abokantakar Allah ta sa wa gidana albarka,
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
lokacin da Maɗaukaki yana tare da ni, kuma’ya’yana suna kewaye da ni,
6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
lokacin da ake zuba madara a inda nake takawa, duwatsu kuma suna ɓulɓulo mini man zaitun.
7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
“Sa’ad da na je ƙofar birni na zauna a bainin jama’a,
8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
matasan da suka gan ni sukan ja gefe tsofaffi kuma suka tashi tsaye;
9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
sarakuna suka yi shiru suka rufe bakunansu da hannuwansu;
10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
Muryar manya ta yi tsit harshensu ya manne a rufin bakunansu.
11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Duk wanda ya ji ni ya yaba mini waɗanda suka gan ni kuma sun amince da ni,
12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
domin na ceci matalauta waɗanda suka nemi taimako, da marasa mahaifi waɗanda ba su da wanda zai taimake su.
13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
Mutumin da yake bakin mutuwa ya sa mini albarka. Na faranta wa gwauruwa zuciya.
14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
Na yafa adalci ya zama suturata; gaskiya ita ce rigata da rawanina.
15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
Ni ne idon makafi kuma ƙafa ga guragu.
16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
Ni mahaifi ne ga masu bukata; na tsaya wa baƙo.
17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
Na karya ƙarfin mugaye na ƙwato waɗanda suke riƙe da haƙoransu.
18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
“Na yi tunani cewa, ‘Zan mutu a cikin gidana, kwanakina da yawa kamar turɓayar ƙasa.
19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
Jijiyoyina za su kai cikin ruwa, kuma raɓa za tă kwanta a rassana dukan dare.
20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
Ɗaukakata za tă kasance tare da ni garau, bakana koyaushe sabo ne a hannuna.’
21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
“Mutane suna mai da hankali su saurare ni, suna yin shiru don su ji shawarata.
22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
Bayan da na yi magana, ba su ƙara ce kome ba. Maganata ta shige su.
23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
Sukan jira ni kamar yadda ake jiran ruwan sama. Sukan sha daga cikin maganganuna kamar mai shan ruwan bazara.
24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
Sa’ad da na yi musu murmushi da ƙyar sukan yarda; hasken fuskata yana da daraja a gare su.
25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
Na zaɓar masu inda za su bi na kuma zauna kamar sarkinsu; na zauna kamar sarki a cikin rundunansu; ina nan kamar mai yi wa masu makoki ta’aziyya.
