Йов 29
1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Hiob yi eƒe nuƒoƒo dzi be,
2 „О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли борони́в мене Бог,
“O, ale si medi vevie be wòanɔ nam abe ale si wònɔ le ɣleti siwo va yi me la ene, le ŋkeke siwo me Mawu kpɔ tanye,
3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті́,
esi eƒe akaɖi klẽ ɖe nye ta dzi eye eƒe kekeli na mezɔ to blukɔ tsiɖitsiɖi me!
4 як був я за днів тих своєї погожої о́сени, коли Божа милість була над наме́том моїм,
O, nenye ɖe wòanɔ nam abe nye lãmesẽŋkekewo me ene, esi kadodo kple Mawu kplikplikpli na wòyra nye aƒe,
5 коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
esi Ŋusẽkatãtɔ la ganɔ kplim ko eye vinyewo ƒo xlãm,
6 коли мої кро́ки купалися в маслі, а скеля оли́вні струмки́ біля мене лила́!
esi nye toƒe nye notsi kpeke ɖeɖe eye amitimi ɖuɖu bababa tso agakpe me nam.
7 Коли я вихо́див до брами при місті, і ставив на площі сиді́ння своє,
“Ne meyi dua ƒe agbo nu, henɔ anyi ɖe zikpui dzi gli, le dua ƒe ablɔme la,
8 як тільки вбачали мене юнаки́ — то ховались, а ста́рші встава́ли й стояли,
ɖekakpuiawo kpɔam, heƒoa asa nam eye ame tsitsiwo tsona ɖe tsitrenu,
9 зве́рхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої, —
dumegãwo tɔna ne wole nu ƒom hetsɔa asi ɖoa nu.
10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпа́в їм був до піднебі́ння,
Gbɔgblɔ buna ɖe ame ŋkutawo eye woƒe aɖe léna ɖe woƒe nu me.
11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаже́нним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене, —
Ame sia ame si ɖo tom la kafuam eye ame siwo kpɔm la ƒoa nu nyui tso ŋutinye
12 бо я рятував бідаря́, що про поміч кричав, і сироту́ та безпо́мічного.
elabena mexɔna na hiãtɔ siwo le ɣli dom be woakpe ɖe yewo ŋu kple tsyɔ̃evi si si kpeɖeŋutɔ mele o.
13 Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
Ame si le kukum la ƒe yayra vaa dzinye eye menana ahosi ƒe dzi kpɔa dzidzɔ.
14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та заві́й було право моє.
Metsɔ dzɔdzɔenyenye do abe awu ene eye nuteƒewɔwɔ nye nye awu ʋlaya kple tablanu.
15 Очима я був для сліпого, а кривому — ногами я був.
Menye ŋku na ŋkuagbãtɔ kple afɔ na tekunɔ.
16 Бідаря́м я був батьком, супере́чку ж, якої не знав, я досліджував.
Menye tɔ na hiãtɔwo eye mexɔa nya ɖe amedzrowo nu.
17 Й я торо́щив злочинцеві ще́лепи, і виривав із зубів його схо́плене.
Meŋea tsyo na ame vɔ̃ɖiwo eye meɖea nu si woda adzoe la le woƒe aɖutame.
18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді́, і свої дні я помно́жу, немов той пісок:
“Mebu be, ‘Maku ɖe nye ŋutɔ nye aƒe me, nye ŋkekewo asɔ gbɔ abe ke ene.
19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй.
Nye kewo aƒo ɖe to, ade tsi gbɔ eye zãmu adza ɖe nye alɔwo dzi zã blibo la.
20 Моя слава була при мені все нова́, і в руці моїй лук мій відно́влював силу.
Nye ŋutikɔkɔe anɔ yeye zum ɣe sia ɣi le ŋunye eye dati anɔ yeye ɖaa le asinyeme.’
21 Мене слу́халися й дожида́ли, і мовчали на раду мою.
“Amewo ɖoa tom henɔa nye asinu kpɔm, nɔa lalam na nye aɖaŋuɖoɖo le ɖoɖoezizi me.
22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них кра́плями.
Ne meƒo nu la, womegaƒoa nu o eye nye nyawo gena ɖe woƒe towo me bɔlɔɔ.
23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик.
Wonɔa lalayem abe ale si wolalana na tsidzadza ene eye woxɔa nye nyawo dea wo ɖokui me abe ale si wonoa kelemetsi ene.
24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гаси́ли.
Womexɔnɛ sena ne meko nu na wo o, nye mo ƒe kekeli nye nu xɔasi na wo.
25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!
Metiaa mɔ si woato la na wo, menɔa wo dome abe woƒe tatɔ ene eye menɔa wo dome abe woƒe fia le eƒe aʋakɔwo dome ene. Menɔna abe ame si faa akɔ na konyifalawo ene.
