Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
— «Shübhisizki, kümüsh tépilidighan kanlar bar, Altunning tawlinidighan öz orni bardur;
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Tömür bolsa yer astidin qéziwélinidu, Mis bolsa tashtin éritilip élinidu.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Insanlar [yer astidiki] qarangghuluqqa chek qoyidu; U yer qerigiche charlap yürüp, Qarangghuluqqa tewe, ölümning sayiside turghan tashlarni izdeydu.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
U yer yüzidikilerdin yiraq jayda tik bolghan quduqni kolaydu; Mana shundaq adem ayagh basmaydighan, untulghan yerlerde ular arghamchini tutup boshluqta pulanglap yüridu, Kishilerdin yiraqta ésilip turidu.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Ashliq chiqidighan yer, Tekti kolan’ghanda bolsayalqundek körünidu;
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Yerdiki tashlar arisidin kök yaqutlar chiqidu, Uningda altun rudisimu bardur.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
U yolni héchqandaq alghur qush bilmeydu, Hetta sarning közimu uninggha yetmigen.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Hakawur yirtquchlarmu u yerni héch dessep baqmighan, Esheddiy shirmu u jaydin héchqachan ötüp baqmighan.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Insan balisi qolini chaqmaq téshining üstige tegküzidu, U taghlarni yiltizidin qomuriwétidu.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Tashlar arisidin u qanallarni chapidu; Shundaq qilip uning közi herxil qimmetlik nersilerni köridu;
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Yer astidiki éqinlarni téship ketmisun dep ularni tosuwalidu; Yoshurun nersilerni u ashkarilaydu.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
Biraq danaliq nedin tépilar? Yorutulushning makani nedidu?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Insan baliliri uning qimmetliklikini héch bilmes, U tiriklerning zéminidin tépilmas.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
[Yer] tégi: «Mende emes» deydu, Déngiz bolsa: «Men bilenmu bille emestur» deydu.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Danaliqni sap altun bilen sétiwalghili bolmaydu, Kümüshnimu uning bilen bir tarazida tartqili bolmas.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Hetta Ofirda chiqidighan altun, aq héqiq yaki kök yaqut bilenmu bir tarazida tartqili bolmaydu.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Altun we xrustalnimu uning bilen sélishturghili bolmaydu, Ésil altun qacha-quchilar uning bilen héch almashturulmas.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
U ünche-marjan, xrustalni ademning ésidin chiqiridu; Danaliqni élish qizil yaqutlarni élishtin ewzeldur.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Éfiopiyediki sériq yaqut uninggha yetmes, Sériq altunmu uning bilen beslishelmeydu.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
Undaqta, danaliq nedin tépilidu? Yorutulushning makani nedidu?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Chünki u barliq hayat igilirining közidin yoshurulghan, Asmandiki uchar-qanatlardinmu yoshurun turidu.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Halaket we ölüm peqetla: «Uning shöhritidin xewer alduq» deydu.
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Uning mangghan yolini chüshinidighan, Turidighan yérini bilidighan peqetla bir Xudadur.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Chünki Uning közi yerning qerigiche yétidu, U asmanning astidiki barliq nersilerni köridu.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
U shamallarning küchini tarazigha salghanda, [Dunyaning] sulirini ölchigende,
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Yamghurlargha qanuniyet chüshürginide, Güldürmamining chaqmiqigha yolini békitkinide,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
U chaghda U danaliqqa qarap uni bayan qilghan; Uni nemune qilip belgiligen; Shundaq, U uning bash-ayighigha qarap chiqip,
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Insan’gha: «Mana, Rebdin qorqush danaliqtur; Yamanliqtin yiraqlishish yorutulushtur» — dégen».
