Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
CIERTAMENTE la plata tiene sus veneros, y el oro lugar [donde] se forma.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
El hierro se saca del polvo, y de la piedra es fundido el metal.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
A las tinieblas puso término, y examina todo á la perfección, las piedras [que hay] en la oscuridad y en la sombra de muerte.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Brota el torrente de junto al morador, [aguas] que el pie había olvidado: sécanse luego, vanse del hombre.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
De la tierra nace el pan, y debajo de ella estará como convertida en fuego.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Lugar hay cuyas piedras son zafiro, y sus polvos de oro.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Senda que nunca la conoció ave, ni ojo de buitre la vió:
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Nunca la pisaron animales fieros, ni león pasó por ella.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
En el pedernal puso su mano, y trastornó los montes de raíz.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
De los peñascos cortó ríos, y sus ojos vieron todo lo preciado.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Detuvo los ríos en su nacimiento, é hizo salir á luz lo escondido.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
Empero ¿dónde se hallará la sabiduría? ¿y dónde está el lugar de la prudencia?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
No conoce su valor el hombre, ni se halla en la tierra de los vivientes.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
El abismo dice: No está en mí: y la mar dijo: Ni conmigo.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
No se dará por oro, ni su precio será á peso de plata.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
No puede ser apreciada con oro de Ophir, ni con onique precioso, ni con zafiro.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
El oro no se le igualará, ni el diamante; ni se trocará por vaso de oro fino.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
De coral ni de perlas no se hará mención: la sabiduría es mejor que piedras preciosas.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
No se igualará con ella esmeralda de Ethiopía; no se podrá apreciar con oro fino.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
¿De dónde pues vendrá la sabiduría? ¿y dónde está el lugar de la inteligencia?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Porque encubierta está á los ojos de todo viviente, y á toda ave del cielo es oculta.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
El infierno y la muerte dijeron: Su fama hemos oído con nuestros oídos. (questioned)
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Dios entiende el camino de ella, y él conoce su lugar.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Porque él mira hasta los fines de la tierra, y ve debajo de todo el cielo.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Al dar peso al viento, y poner las aguas por medida;
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Cuando él hizo ley á la lluvia, y camino al relámpago de los truenos;
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Entonces la veía él, y la manifestaba; preparóla y descubrióla también.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Y dijo al hombre: He aquí que el temor del Señor es la sabiduría, y el apartarse del mal la inteligencia.
