Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Cu siguranță este o vână pentru argint și un loc pentru aur, unde ei îl purifică.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Fierul este luat din pământ și arama este topită [din] piatră.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
El pune o margine întunericului și cercetează toată desăvârșirea, pietrele întunericului și umbra morții.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Potopul izbucnește de la locuitor; apele uitate de picior sunt uscate, îndepărtate de la oameni.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Cât despre pământ, din el iese pâinea și dedesubt acesta este întors ca focul.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Pietrele lui sunt locul safirelor și are praf de aur.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Este o cărare pe care nicio pasăre nu o cunoaște și pe care ochiul vulturului nu a văzut-o;
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Puii leului nu au călcat-o, leul feroce nu a trecut pe lângă ea.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Își pune mâna pe stâncă, răstoarnă munții din rădăcini.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
El taie râuri printre stânci; și ochiul lui vede fiecare lucru prețios.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
El stăvilește potopurile de la revărsare; și ce este ascuns scoate la lumină.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
Dar unde se va găsi înțelepciunea? Și unde este locul înțelegerii?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Omul nu cunoaște prețul ei și nu se găsește în țara celor vii.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Adâncul spune: Nu este în mine; și marea spune: Nu este cu mine.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Nu poate fi obținută cu aur, nici argintul nu va fi cântărit ca preț al ei.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Nu poate fi prețuită cu aurul Ofirului, cu prețiosul onix, sau safirul.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Aurul și cristalul nu o pot egala; și schimbarea ei nu va fi pe bijuterii din aur pur.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Nu se va aminti despre coral sau perle, pentru că prețul înțelepciunii este peste cel al rubinelor.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Topazul din Etiopia nu o va egala, nici nu va fi prețuită cu aur pur.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
De unde vine atunci înțelepciunea? Și unde este locul înțelegerii?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Văzând că este ascunsă de ochii tuturor celor vii și ascunsă de păsările cerului.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Distrugerea și moartea spun: Am auzit cu urechile noastre de faima ei.
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Dumnezeu îi înțelege calea și îi cunoaște locul;
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Pentru că el privește la marginile pământului și vede sub întregul cer;
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Pentru a face o măsură de greutate vânturilor; și cântărește apele cu măsura.
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Când a dat o hotărâre pentru ploaie și o cale pentru fulgerul tunetului,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Atunci a văzut-o și a vestit-o; el a pregătit-o, da, și a cercetat-o.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Și omului i-a spus: Iată, teama de Domnul, aceasta este înțelepciune; și a pleca de la rău este înțelegere.
